Информация о материале

Просмотров: 588

     В 1964 году Всемирный Дом Справедливости приступил к выполнению широкомасштабного Девятилетнего Плана, предвестника целой серии ему подобных, которые будут осуществляться на протяжении двух эпох - Века Созидания и "Золотого Века Веры". Этот План знаменовал начало второй эпохи, обозначенной в Скрижалях Божественного Предначертания, и призывал к распространению Веры и учреждению ее институтов в масштабах, намного превосходящих прежние. Среди прочих задач Плана было названо и увеличение к 1973 году числа местностей, где будут проживать бахаи, до 54000, числа Местных Духовных Собраний - до 14000, Национальных Духовных Собраний - до 114.

     Исполненные вдохновения и желания действовать, с решимостью не меньшей, чем во времена первых лет Века Созидания, тысячи верующих во всем мире поднялись на выполнение задач этого грандиозного Плана. Благодаря самоотверженным усилиям пионеров, работе учителей-бахаи были достигнуты славные победы на стезе Дела Божиего. Задачи этого Плана, ныне приближающегося к своему завершению, в основном уже выполнены, а в чем-то и перевыполнены. В некоторых регионах продолжается предсказанный Абдул-Баха процесс "приобщения людей к Делу Божиему целыми группами"; более того - он нарастает. Величественное Послание Бахауллы, с которым Он некогда обратился к королям и правителям земли, донесено ныне до большинства глав государств. Все быстрее распространяется Его весть среди широких слоев населения всего земного шара, открывая путь от мрака безверия к свету веры, освобождая людей от оков ортодоксальных религий, ведя их к признанию новой независимой мировой религии - Веры Бахаи.

     С момента возникновения Всемирного Дома Справедливости ведется неустанная работа по решению насущных задач, стоящих перед сообществом Бахаи. Это составление краткого свода законов Китаб-и-Акдас и разработка Конституции Всемирного Дома Справедливости, поддержка деятельности Десниц Дела по защите и распространению Веры путем создания Континентальных Коллегий Советников и изучение и классификация трудов Бахауллы, Абдул-Баха и Шоги Эффенди, расширение земельных владений в Святой Земле и украшение садов вокруг Святых Гробниц. Некоторые из этих задач уже выполнены к настоящему времени, другие будут выполнены до окончания срока Девятилетнего Плана.

     Цель этого и всех последующих Планов в том - распространить повсюду свет Веры Бахауллы и заложить основы Нового Миропорядка. В наши дни зерно его прорастает сквозь хаос и смятение, охватившие Старый Порядок, который неуклонно движется к своему закату - во тьму разрушения.

Информация о материале

Просмотров: 621

     Сейчас Старый Порядок можно сравнить со старым домом, под кровом которого в течение столетий люди находили приют и где хватало места, чтобы каждый народ жил сам по себе. Но вот с приходом Бахауллы все сотворение овеял дух новой жизни и занялась заря новой эры в истории человечества. В своих Скрижалях Бахаулла провозгласил: "Скоро нынешний Порядок исчерпает себя, и на его место придет Новый". Он предостерег человечество, возвестив, что старое убежище перестало быть безопасным и скоро рухнет. Он призвал народы покинуть старый дом и последовать за Ним, чтобы созидать новый мир. Но Пророк взывал к глухим. Поначалу лишь горстка соотечественников признала в нем Искупителя грехов человечества и Зодчего Будущего Здания Нового Миропорядка. Эти люди вняли Его зову и оставили старый дом, они начали готовить площадку для строительства нового.

     Первый и самый ответственный шаг в возведении всякого здания - это закладка фундамента, которая начинается с рытья котлована. На этой стадии сносится все, что мешает возведению будущей конструкции, и работа похожа более на разрушение, чем на строительство. Потому-то, когда горстка учеников Бахауллы начала свою деятельность, люди, наблюдавшие за ней извне, не сумели понять смысла героических усилий этих чистых душ, на долю которым выпало расчищать место для возведения нового здания - Нового Миропорядка. То были годы гонений и мученичества, век, который - продолжая наше сравнение, - можно уподобить пыльному вихрю, поднявшемуся при рытье котлована. Тех, кто рыл котлован, встречали насмешками, труды их считали бесполезным занятием. Когда рассказы о мучениках и героях достигали слуха людей на востоке и западе, большинство обитателей старого дома продолжало заниматься своими делами; лишенные духовного зрения люди не прозревали славы и величия Героического Века, в котором был подготовлен котлован для закладки фундамента Нового Миропорядка Бахауллы.

     В 1921 году начался Век Созидания - наступила пора возведения Нового здания. Все бахаи под руководством Шоги Эффенди, своего возлюбленного Хранителя, приступили к выполнению работ по закладке его основания. Пятьдесят лет преданного служения и напряженного труда строителей принесли свои плоды: на обломках Старого Порядка постепенно выросли очертания нового здания, которому в будущем суждено укрыть в своих стенах весь род человеческий; и уже сейчас все больше людей на планете разочаровываются в Старом Доме и устремляют свой взгляд к Новому.

     Остальным же, которые - увы! - составляют большую часть человечества, не дано, по словам Бахауллы "распознать Бога собственными очами и услыхать Его Напевы собственными ушами". Скованные вековыми традициями, связанные путами обреченного на гибель Порядка, обитатели старого дома смотрят на мир сквозь завесы, затмевающие взор. Завесы эти - будь то материализм или старые предрассудки, гордыня или тщеславие, - не позволяют им увидеть торжественную красоту Нового Здания, величаво возвышающегося над хаосом разобщенного мира.

     В наши дни силы разрушения надвигаются на землю, сметая все на своем пути, сотрясая до основания стены Старого Дома. Находящееся в его стенах человечество, страдающее и смятенное, пытается - не питая при этом никакой надежды - подлатать стремительно разрушающееся и не подлежащее никакому ремонту здание. "Мир сотрясают родовые схватки, - более ста лет назад написал Бахаулла, - и сила их нарастает день ото дня. Мир погряз в своенравии и неверии. Его ждет плачевная участь, и предотвратить ее нельзя. Страдания его продлятся. А когда грянет час назначенный, тогда и только тогда откроется вдруг нечто, от чего дрожь охватит чад человеческих. Тогда и только тогда предстанет Божественный Образ, и Соловей Райского сада возвестит Его напев".

     Последователи Бахауллы, понимая, что спасти Старый Дом невозможно и что в скором времени он рухнет, с истинным рвением, с осознанием жизненной важности своей деятельности, трудятся над возведением стен Нового Здания. И хотя бахаи пытаются помочь страждущим братьям своим, оставшимся в Старом Доме, стремясь облегчить их муки и горе, они, как никто другой, осознают, что Старый Порядок обречен и подобная помощь имеет весьма ограниченную ценность, так как не устраняет причину страданий человечества. Они ясно осознают, что в наш век, когда мир охвачен многочисленными недугами, их труды должны быть всецело направлены на обновление жизни всех его народов, привнесение в общество новых ценностей и ориентиров.

     Подобно тому, как люди трудятся с утра до вечера на своих рабочих местах, бахаи посвящают все свое время и силы строительству Нового Дома. Старый Дом для них - это место, где они только спят, и потому они не тратят время впустую, пытаясь вместе с его обитателями спасти обреченное здание. Бахаи сохраняют лояльность в отношении любого правительства, но не участвуют в политической жизни государств и наций. Лишь таким образом они смогут выполнить миссию, возложенную на них Бахауллой, миссию, которая в Век Созидания заключается в закладке основ Нового Миропорядка - надежного прибежища для всего человечества.

Информация о материале

Просмотров: 659

     Первая половина Века Созидания - Века, ставшего свидетелем зарождения Административного Порядка Бахаи - это время поистине грандиозных событий. Достаточно даже самого беглого взгляда на историю Веры, чтобы понять ее драматизм. Гонимая с момента своего появления на свет, она приняла на себя яростный удар, когда был предан мучительной смерти ее Провозвестник; видела тяжкие страдания, обрушившиеся на ее Основоположника; простилась с двадцатью тысячами своих приверженцев, Замученных за преданность ей; и вот та самая Вера, чье имя шах Насир ад-Дин повелел вычеркнуть из истории, за первые пятьдесят лет Века Созидания обрела такую жизненную силу, добилась столь поразительных успехов, что повергла в изумление не только врагов, но своих верных сторонников.

     За эти пятьдесят лет верующие распространили свет Веры, что возгорелся в тегеранской тюрьме Сиях-Чаль, чей отблеск осиял потом Адрианополь, чьи лучи в годы пастырства Учителя озарили Европу, Америку и Австралию, по всему земному шару, в 50 000 городах и селах. В ее "Армию Света" призваны пионеры, странствующие учителя, члены ее институтов - выходцы из всех классов, наций и рас; распространяясь по всему миру, она возвещает приход Господа Сил. Вера Бахаи объединяет представителей всех слоев человеческого общества. Ее духовные ценности, ее история, учение, ее обновляющая сила, ее задачи и цели все более притягивают страдающих под гнетом старого мира людей. Возникают новые институты Веры, осененные руководством свыше, а во Всемирном Центре, неподалеку от Святых Гробниц, гордо возвышается Венец Порядка - Всемирный Дом Справедливости, предназначенный явить в грядущем славу и Державную Власть Бахауллы всему человечеству.

     Эти знаменательные достижения во имя Дела Божиего, предвещающие еще более славные победы в будущем, стали возможными в первую очередь благодаря установлению Административного Порядка, о значении которого Шоги Эффенди писал: "Пока Дело Веры не вышло из поры младенчества, да не истолкует никто неверно суть и цели его и не преуменьшит его значения. Краеугольный камень, на котором зиждется Административный Порядок, есть непреложное повеление Господа всему человечеству. Источник, одухотворяющий этот Порядок, есть некто иной, как сам Бахаулла. Щит и хранитель его - грозное войско Царствия Абха. Семена его, которым суждено дать пышные всходы, - капли крови двадцати тысяч мучеников. Драгоценные Писания и завещание Абдул-Баха - ось, на которой держатся все его институты. Его главные положения суть истины, которые возгласил в Своих обращениях к людям Запада Тот, Кто есть Непогрешимый Толкователь Веры. Законы, регулирующие его деятельность и устанавливающие пределы полномочий, записаны в Китаб-и-Акдас. Место, откуда исходит вся духовная, гуманитарная и организационная деятельность - Машрик уль-Азкар с его установлениями. Столпы, поддерживающие его авторитет и составляющие опору здания, суть два института-близнеца - Хранительство и Всемирный Дом Справедливости. Духовная миссия, возложенная на него - установление Нового Миропорядка, предначертанного Бахауллой. Методы и принципы его деятельности далеки от того, что принято на Востоке и на Западе, у иудеев и у язычников, у бедных и у богатых. Девиз его - служение единому человечеству; идеал - "Величайший Мир", и предназначение его исполнится с приходом золотого века, в День, когда все царства этого мира станут единым Царствием Божиим, Царствием Бахауллы".

Информация о материале

Просмотров: 857

СОДЕРЖАНИЕ

ЧАСТЬ I. КОНЦЕПЦИЯ ДУХОВНОСТИ

Введение

1. ПРИРОДА ЧЕЛОВЕКА

1. Основные составляющие человеческой природы
2. Определение понятия духовности
3. Двойственность человеческой природы
4. Метафизические соображения

1. II.ПРОЦЕСС ДУХОВНОГО РОСТА

1. Необходимые условия духовного роста
2. Природа процесса духовного развития
3. Динамика процесса духовного роста
4. Знание, любовь и воля
5. Средства достижения духовного роста

III. КОЛЛЕКТИВНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ДУХОВНОСТИ

1. Социальная матрица индивидуального роста
2. Единство
3. Социальная эволюция; мировой порядок
4. Община Бахаи

1. ОБОБЩЕНИЕ И ЗАКЛЮЧЕНИЕ

ЧАСТЬ II. ПРЕОБРАЖЕНИЕ ЛИЧНОСТИ (тезисы)

Уильям С. Хэтчер, Понятие духовности, Перевод с английского: Алла Немченко, Ольга Бутенко

Книга известного канадского ученого, профессора Уильяма С. Хэтчера посвящена изложению учения Веры Бахаи о духовном развитии человеческой личности. В ней излагаются взгляды основателя этого религиозно-философского течения, Баха-Уллы, на духовную и физическую природу человека, их соотношение и взаимо­действие. Особо рассматривается вопрос об отношении человека к Богу, понимае­мому как высшая духовная субстанция бытия, проблема соотношения веры и знания, науки и религии в современном мире.

Рассчитана на широкий круг читателей, интересующихся вопросами философии, религии и духовности.

Материал, содержащийся в настоящей монографии, разраба­тывался мною в течение ряда лет, в основном при подготовке курса лекций, прочитанных в школе бахаи Грин Эйкр в Элиоте (штат Мэн). Я признателен многим участникам этих занятий за высказанные ими замечания и критику. Особой благодарности заслуживает преподавательский состав школы Грин Эйкр во главе с ее директором Ричардом Гроувером, по инициативе и при поддержке которого был организован этот курс лекций. Данный материал послужил также основой для моего вклада в работу Конференции по духовному воспитанию, проведенной в январе 1979 года в Торонто, во время годичного заседания Ассоциации бахаистских исследований. При подготовке данной публикации мною использованы критические замечания многочисленных ре­цензентов и редакторов серии "Baha'i Studies". Я глубоко призна­телен им как за ценные замечания, так и за затраченные авто­рами на их написание время и энергию.

Уильям С.Хэтчер

Подробнее...

Информация о материале

Просмотров: 3637

Священні Писання

Крупини з Писань Бахаулли Скорочений переклад. Вибране з деяких Писаннь Бахаулли. Складена і перекладена на англійську мову Шогі Еффенді, ця дивовижна книга передає самий дух віровчення Бахаї. читати

Вибране з Писань Бахаулли Скорочений переклад найбільш відомих Скрижалей Бахаулли, таких як Слова Мудрості, Бішарат, Таразат, Калімат-Фірдаусійї (Райські Слова), Скрижаль до Сійїда Міхді-і-Дахаджі та інші. читати

Всесвітній Дім Справедливості
та Міжнародне Співтовариство Бахаї

Информация о материале

Просмотров: 1795

1

Початок всього сущого – пізнання Бога, а кінець всьому сущому – суворе дотримання всього, що надсилається з небес Божественної Волі, яка пронизує все на небі та все на землі.

2

Одкровення, що з незапам’ятних часів проголошувалось Метою та Обітницею всіх Божих Пророків та найзаповітнішим Прагненням Його Посланників, тепер, проникаючою Волею Всемогутнього та Його беззаперечним велінням, відкрилося людям. Пришестя такого Одкровення провіщалося в усіх святих Письменах. Поглянь, як всупереч такому проголошенню людство збилося зі свого шляху та відгородилося від його слави.

Промов: О ви, прихильники Єдиного Бога істинного! Докладайте зусиль, аби змогли ви по-справжньому розпізнати і визнати Його та достойно виконати Його заповіді. Це Одкровення таке, що коли заради нього людина проллє одну краплю крові, незліченні океани будуть їй винагородою. Бережіться, о друзі, аби не втратили ви такої неоціненної милості, не знехтували її незрівнянним положенням. Зважте на силу-силенну життів, які досі приносять у жертву в світі, введеному в оману примарою – породженням марних фантазій його народів. Дякуйте Богу, адже досягли ви Бажання серця свого і поєдналися з Тим, Хто є Обітницею всіх народів. Пильнуйте, заручившись допомогою єдиного Бога істинного – хай звеличується слава Його, – незайманість досягнутого вами положення і тримайтеся того, що просуватиме вперед Його Справу. Він, воістину, велить вам, що є праведним і сприяє піднесенню положення людини. Славен будь Всемилосердний, Відкривач сеї дивної Скрижалі.

3

Се День, коли найпрекрасніші милості Бога пролилися на людей, День, коли Його наймогутнішою благодаттю сповнилися всі створіння. Обов’язок усіх народів світу – узгодити суперечки і в цілковитій єдності та мирі перебувати в затінку Дерева Його турботи і ніжної прихильності. Їм належить пристати до того, що в День сей сприятиме піднесенню їх положення та відповідатиме їх кращим інтересам. Щасливі ті, заради чийого споминання приведене в рух всеславне Перо, і блаженні ті, чиї імена Ми, Нашим незбагненним повелінням, воліємо приховати.

Благайте єдиного Бога істинного милостиво допомогти всім людям виконати те, що є прийнятним у Наших очах. Незабаром нинішній лад буде згорнуто і натомість розстелено новий. Справді, Господь твій рече істину і є Знавцем речей незримих.

4

Се День, коли океан Божого милосердя явлений людям, День, коли Денна Зоря Його ніжної прихильності осяяла їх своїм блиском, День, коли хмари Його щедрої ласки затінили усе людство. Настав час втішити й підбадьорити засмучених освіжаючим вітерцем любові й товариськості, живими водами дружелюбності та чуйності.

Ті, хто любий Богу, де б вони не збиралися і кого б не зустріли, мусять виявляти своїм ставленням до Бога і тим, як підносять вони хвалу та славу Йому, таку смиренність і покірність, аби кожна пилинка під їх ногами могла засвідчити глибину їх відданості. Розмова сих святих душ має бути сповнена такої сили, щоби ті самі пилинки затрепетали під її впливом. Їм слід поводитися так, щоби земля, по якій вони ступають, не мала підстав звертатися до них із такими словами: „Мене слід вважати кращою за вас. Гляньте, як терпляче зношу я тягар, покладений на мене землеробом. Я знаряддя, що повсякчас наділяє усе суще благами, які довірив мені Той, Хто є Джерелом усієї благодаті. Попри честь, якої я удостоєна, та незліченні свідчення мого багатства – багатства, що вдовольняє потреби всього творіння, – відмітьте міру моєї смиренності, завважте, з якою цілковитою покірністю я дозволяю людям топтати мене ногами...”

Виявляйте терплячість, доброзичливість і любов один до одного. Якщо хтось буде не в змозі зрозуміти ту чи іншу істину або намагатиметься збагнути її, під час розмови з ним виявляйте дух надзвичайної добросердності й прихильності. Допоможіть йому розпізнати й осягти істину, анітрохи не вважаючи себе вищими за нього чи наділеними більшими здібностями.

Прямий обов’язок людини у День сей – здобути ту частку з потоку благодаті, що проливає Бог задля неї. А тому хай ніхто не зважає, великим чи малим є вмістилище. Частка одних може рівнятися пригоршні, інших – повній чаші, а ще інших – навіть цілому жбанові.

Cеї Доби кожен погляд має шукати те, що найкращим чином сприяє Справі Божій. Той, Хто є Вічна Істина, Мені за свідка! Ніщо сеї Доби не зможе завдати більшої шкоди цій Справі, ніж ворожнеча та чвари, розбрат, відчуженість та байдужість серед тих, хто Богу любий. Уникайте їх, покладаючись на силу Божу і Його владичну допомогу, та докладайте зусиль, аби скріпити воєдино людські серця в Ім’я Його, Об’єднувача, Всезнаючого, Всемудрого.

Благайте єдиного істинного Бога дозволити вам відчути пахощі тих діянь, що вчиняються на Його стезі, та зазнати насолоди такої смиренності й покірності, що виявляються задля Нього. Забудьте про себе, спрямувавши погляд свій на ближнього свого. Зосередьте свої сили на тому, що сприяє просвіті людей. Ніщо не є і ніколи не буде прихованим від Бога. Якщо попрямуєте Його шляхом, незліченні та нетлінні благословення Його проливатимуться на вас. Се світосяйна Скрижаль, вірші якої заструменіли з Пера, приведеного в рух Тим, Хто є Господь усіх світів. Сприйміть се серцями своїми й станьте серед тих, хто дотримується його настанов.

5

Час, заздалегідь визначений для народів та племен земних, настав нині. Всі Божі обітниці, увічнені в Святих Писаннях, виконані. Із Сіону оголошено Закон Божий, а Єрусалим, його пагорби та земля сповнилися славою Його Одкровення. Щаслива людина, що серцем своїм сприймає те, що відкрите в Книгах Бога, Помічника в Небезпеці, Самосущого. Подумайте над сим, о ви, кохані Божі, і хай слух ваш буде уважним до Його Слова, щоби Його благодаттю і милосердям напитися уволю кристальних вод відданості й стати, мов гора, непохитними і непорушними у Справі Його.

У Книзі Ісаї написано: „Іди в скелю і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!” Жоден, хто обдумає вірш сей, не зможе не визнати величності сеї Справи чи поставити під сумнів піднесену природу сього Дня – Дня Самого Бога. За сим віршем мовлені такі слова: „І буде високим Сам тільки Господь того дня!” Се День, який Перо Всевишнього прославило в усіх Святих Письменах. Немає в них вірша, який би не проголошував славу Його святого Імені, чи Книги, яка б не засвідчувала шляхетності сеї найпіднесенішої теми. Якби Ми згадали все, відкрите в сих небесних Книгах і Святих Писаннях щодо цього Одкровення, Скрижаль ся набула б неймовірних розмірів. Обов’язок кожної людини в сей День – повністю покластися на численні щедроти Божі й піднятися, аби з надзвичайною мудрістю проповідати істини Його Справи. Тоді, і тільки тоді, вся земля буде огорнута вранішнім світлом Його Одкровення.

6

Оглянься на минуле. Скільки людей, як високого, так і низького становища, в усі часи пристрасно очікували пришестя Богоявлень в освячених особах Його Обранців. Скільки разів сподівалися вони на прихід Його, як часто молилися, аби повіяв вітерець Божественного милосердя, а Краса обітована виступила із-за пелени, що її приховувала, і явила себе всьому світові. Та коли б не розчинялася брама благодаті, і хмари божественної щедрості не проливалися на людство, і світло Невидимого засвічувалось на небосхилі неземної могутності, усі вони зрікалися Його й відверталися від Його лику – Лику Самого Бога...

7

Згадай колишні покоління. Будь свідком, як кожного разу, коли Денна Зоря Божественної щедрості проливала світло Його Одкровення на весь світ, люди Його Дня повставали проти Нього й зрікалися Його правди. Ті, кого люди вважали своїми вождями, неодмінно докладали зусилля, аби перешкодити своїм послідовникам звернутися до Того, Хто є Океаном безмежної Божої щедрості.

Подивись, як віддали люди Авраама, Поборника Божого, на знищення вогнем за вироком богословів Його доби; як Мойсея, Який спілкувався зі Всемогутнім, було проголошено брехуном і вбивцею. Осмисли, як повелися з Ісусом, Духом Божим, Його вороги, всупереч Його цілковитій покірності та надзвичайному м’якосердю. Настільки лютою була протидія, з якою довелося зіткнутися Йому, Сутності Буття та Господу зримого і незримого, що не мав Він куди прихилити голову. Позбавлений постійної домівки, Він безперервно поневірявся з місця на місце. Подумай над тим, що спіткало Мухаммада, Печать Пророків, хай життя всіх інших буде пожертвою Йому. Наскільки жорстокими були страждання, яким піддали Того, Хто є повновладним Господом усіх, поводирі Юдеїв та ідолопоклонників вслід за проголошенням Ним єдності Божої та істини Свого Послання! Праведністю Моєї Справи присягаюсь! Моє Перо стогне, а все суще ридає великим риданням у відповідь на нещастя, яких Він зазнав від рук тих, хто порушив Завіт Божий, зневажив Його Заповіт, відхилив Його докази й поставив під сумнів Його знамення. Так розказуємо тобі, що сталося в минулому, можливо, тобі вдасться се збагнути.

Тобі відомо, якої жорстокої кривди завдавали Пророкам Божим, Його Посланникам і Обранцям. Подумай над мотивами й причиною таких переслідувань. Ні за яких часів, ні в якому Заповіті не вдавалося Пророкам Божим уникнути ганьби ворогів своїх, жорстокості гнобителів та осудів вчених тієї епохи, що виступали під личиною благочестя й набожності. Щодня й щоночі зазнавали вони таких мук, глибину яких нікому не вдасться оцінити, окрім розуміння єдиного істинного Бога, хай звеличується Його слава.

Подумай про сього Зганьбленого. Хоча істина сеї Справи засвідчена найчіткішими доказами, хоча Його безпомилкові пророцтва вже здійснилися, хоча всупереч тому, що Він не був визнаним серед учених, не мав освіти й досвіду участі в диспутах богословів, Він пролив на людей потоки Своїх розмаїтих, Божественно-натхненних знань, – дивись, як покоління се відкинуло Його владу і повстало проти Нього! Більшу частину життя бився Він у кігтях ворогів Своїх. Нині у сій жахливій В’язниці, куди Його так несправедливо кинули гнобителі, страждання Його досягли найвищої точки. Дай Боже, щоб ти, наділений проникливим поглядом і сяючим серцем, зміг помітити, що сталося в минулому і відбувається тепер, і, усвідомивши це серцем своїм, розпізнав те, що більшості людей сього Дня збагнути не вдалося. Якщо буде на те Божа ласка, Він сподобить тебе вдихнути запашних ароматів Його Дня, скуштувати невичерпних виливів Його благодаті, досхочу напитися, завдяки Його милостивій прихильності, з найвеличнішого Океану, що в День сей здіймається в ім’я Стародавнього Царя, й перебувати в Його Справі стійким і непохитним, мов гора.

Промов: Слава Тобі, Хто змусив усіх Святих визнати свою безпорадність перед численними проявами Твоєї могутності, а кожного Пророка підтвердити Свою мізерність перед сяйвом Твоєї неминущої слави. Благаю Тебе йменням Твоїм, що відімкнуло брами Небес і сповнило захватом вишній Сонм, сподобити мене служити Тобі в День сей і дати сил мені дотримуватись того, що приписав Ти у Книзі Своїй. Ти знаєш, о Господи мій, що є в мені, та не знаю я, що є в Тобі. Ти є Всезнаючий, Всеобізнаний.

8

Остерігайтесь, о віруючі в Єдність Божу, аби не піддалися ви спокусі і не вчинили розмежування між Явителями Його Справи чи поставились з упередженням до знаків, що супроводжують і проголошують їх Одкровення. У цьому, воістину, полягає справжній смисл Божественної Єдності, якщо ви з тих, хто усвідомлює сю істину і вірує в неї. Більш того, будьте певні, що справи й діяння всіх і кожного з сих Богоявлень, та навіть все, що їх стосується, і все, що виявлять вони в майбутньому, – все це призначене Богом і є відображенням Його Волі й Задуму. Хто ж вбачає найнезначніші відмінності між їх особами, їх словами, їх посланнями, діяннями та поведінкою, той насправді не увірував у Бога, відкинув Його знамення і зрадив Справу Його Посланників.

9

Усяка хвала Божій єдності та всяка шана Йому, повновладному Господу, незрівнянному й всеславному Правителю всесвіту, Хто з цілковитого небуття сотворив сутності всіх речей, Хто з нічого привів до існування найбільш досконалі й витончені істоти Свого творіння і Хто, врятувавши Свої створіння від низькості віддалення та загрози цілковитого зникнення, прийняв їх у лоно Свого царства нев’янучої слави. Мабуть, ніщо, крім Його всепоглинальної благодаті, Його всепроникного милосердя не змогло б сього звершити. Бо як інакше абсолютне ніщо змогло б саме собою набути значущості й здатності перейти зі стану небуття до царства існування?

Створивши світ сей і все, що в ньому живе й рухається, вирішив Він безпосереднім виявом Своєї неосяжної владичної Волі наділити людину винятковою особливістю та здатністю пізнавати Його і любити, здатністю, котру потрібно вважати рушійним поштовхом і первинною метою, що лежать в основі усього творіння... Потаємну сутність усякої істоти осяяв Він світлом одного зі Своїх імен і зробив її уособленням слави однієї зі Своїх ознак. Але на людському єстві Він зосередив блиск усіх Своїх імен та ознак і зробив його свічадом Своєї власної Сутності. З усіх створінь лише людина удостоєна такої великої милості, такої немеркнучої щедрості.

10

Окинь внутрішнім поглядом низку послідовних Одкровень, яка поєднала Явлення Адама з Явленням Баба. Перед Богом свідчу, що кожне з сих Явлень було надіслане Божественною Волею і Задумом, кожен був носієм особливого Послання, кожному була довірена божественно-відкрита Книга і кожному доручено роз’яснити таїнства могутньої Скрижалі. Міра Одкровення, якою був наділений кожен з них, була чітко визначена заздалегідь. Се, воістину, знак нашої прихильності до них, якщо ви з тих, хто усвідомлює сю істину...

11

Те, що чув ти про Авраама, Друга Всемилосердного, є правдою і немає в тому жодного сумніву. Божий Глас наказав Йому віддати Ізмаїла в жертву, щоб Його непохитність у Божій Вірі та Його зречення всього, крім Нього, проявилися перед людьми. Більш того, Бог збирався віддати його в жертву на покуту гріхів та несправедливостей, зчинених усіма народами землі. Такої ж честі Ісус, Син Марії, благав у єдиного Бога істинного – хай звеличуються ім’я Його та слава. З тієї ж причини Мухаммад, Апостол Божий, віддав у жертву Хусейна.

Жодна людина не може сподіватися збагнути природу прихованої та розмаїтої благодаті Бога, жоден не в змозі осягти всепоглинального милосердя Його. Розбещеність людей та їх провини, гіркота знегод, винесених Пророками Божими та їх обранцями, такі, що все людство заслуговує на муки і шлях в небуття.. Проте, потаємне та сповнене любові провидіння Боже видимими й невидимими засобами вберегло його і берегтиме далі від покарання за його гріховність. Сприйми се серцем своїм, аби істина відкрилася тобі, і стань непохитним на Його стезі.

12

Пророків Божих слід вважати цілителями, чиє завдання – дбати про благоденство світу та його народів, щоб духом єдності могли вони вилікувати хвороби роздрібненого людства. Нікому не дано права ставити під сумнів їх слова чи недооцінювати їх вчинки, адже тільки вони спроможні зрозуміти хворого й поставити правильний діагноз. Жодна людина, яким би проникливим не був її розум, не може сподіватися досягти тих висот, до яких здіймається мудрість і розуміння Божественного Лікаря. Тому й не дивно, що лікування, приписане лікарем у день сей, виявиться несхожим на лікування, що приписувалось раніше. А як могло бути інакше, коли симптоми хвороби, які відчуває потерпілий на різних її стадіях, потребують своїх ліків? Таким же чином, щоразу, коли Пророки Божі осявали світ сліпучим блиском Денної Зорі Божественних знань, вони, вдаючись до засобів, котрі найкращим чином відповідали потребам віку їх появи, неодмінно закликали його народи сприйняти Боже світло. Так їм вдавалося розвіяти темряву невігластва і пролити на світ славу своїх власних знань. Отже, саме на внутрішню сутність сих Пророків мусить бути спрямований погляд кожної проникливої людини, адже їх єдиною метою завжди було направляти заблудлих, втішати засмучених... Се не дні процвітання й тріумфу. Все людство потерпає в лещатах численних недугів. А тому докладайте зусиль, аби врятувати його життя чудодійними ліками, приготовленими всемогутньою десницею Непохибного Лікаря.

13

Знай, що коли Син Людський віддав Свій дух Богові, все творіння заридало великим риданням. Однак, завдяки тому, що Він пожертвував Собою, все суще сповнилося новою снагою. Тепер тобі очевидні свідчення сього, що проявилися в усіх народах землі. Найглибші премудрості, вимовлені філософами, найґрунтовніші доктрини, породжені людським розумом, шедеври мистецтва, що вийшли з найуміліших рук, авторитет найвпливовіших правителів – усе це тільки прояви оживляючої сили, вивільненої Його незрівнянним, Його всепроникливим і променистим Духом.

Ми свідчимо, що прийшовши в світ, пролив Він сяйво Своєї слави на все суще. За Його допомогою прокажені одужали від прокази порочності та невігластва. Завдяки Йому зцілилися нечисті й заблудлі. Через Його силу, породжену Всемогутнім Богом, відкрилися очі сліпих і освятилися душі грішних.

Під проказою можна розуміти будь-яку завісу, що перешкоджає людині розпізнати Господа Бога. Хто дозволяє собі відгородитися від Бога, є справжнім прокаженим, якого не згадають у Царстві Бога, Могутнього, Всехвального. Засвідчуємо, що силою Слова Божого кожен прокажений був очищений, кожна хвороба – вилікувана, а кожна людська неміч – усунута. Він Той, Хто очистив світ. Блажен той, хто зі світлосяйним обличчям повернувся до Нього.

14

Знай напевне, що в кожному Заповіті світло Божественного Одкровення надсилається людям у прямій залежності від їх духовної сприйнятливості. Поглянь на сонце. Якими слабкими здаються його промені в ту мить, коли воно з’являється на небосхилі. Як із наближенням до зеніту поступово збільшується його тепло та яскравість і тим самим дозволяють усім істотам пристосуватися до наростаючої сили його світла. Як поволі слабшає його світіння, аж поки не досягне сонце точки заходу. Коли б воно одразу виявило всю свою приховану енергію, то, без сумніву, завдало б шкоди всім створінням... Подібним чином, коли б Сонце Істини раптово, на ранніх фазах своєї появи, повною мірою виявило приховані можливості, надані йому провидінням Всемогутнього, земля людського розуміння виснажилася б і згоріла, бо людські серця не в змозі винести яскравості його одкровення чи віддзеркалити блиск його світла. Збентежені та зломлені, вони канули б у небуття.

15

Схиліться серцями своїми, о Божі люди, до порад вашого справжнього, вашого незрівнянного Друга. Слово Боже можна порівняти з паростком, корені якого проникли в серця людей. На вас покладений обов’язок плекати його живими водами мудрості, чистими і святими словами, щоби корені його міцно закріпилися, а віття розрослося вверх до самих небес і вище.

О ви, жителі землі! Відмітна риса, що знаменує виняткову природу цього Верховного Одкровення, полягає в тому, що, з одного боку, ми стерли зі сторінок святої Книги Божої все, що було причиною ворожнечі, злоби та чвар між чадами людськими, а з іншого, визначили суттєві передумови злагоди, розуміння та цілковитої й тривкої єдності. Благо тому, хто дотримується законів Моїх.

Знов і знов Ми застерігаємо Наших любих уникати всього, від чого може тхнути розбратом, ні, навіть тікати від того. Світ перебуває в страшенному безладі, а уми людей – у цілковитому сум’ятті. Благаємо Всемогутнього, аби Він милостиво осяяв їх славою Справедливості Своєї і сподобив віднайти те, що стане їм на користь у будь-які часи і за будь-яких обставин. Він, воістину, Всевладний, Всевишній.

16

Я не журюся тягарем Мого ув’язнення. І не горюю Я в Моєму приниженні та нещастях, що зазнаю від рук ворогів Моїх. Життям Своїм присягаюсь! Се – Моя слава, слава, якою Бог прикрасив Своє власне Єство. Якби ви знали!

Ганьба, яку Мені довелося знести, виявила славу, якою було наділене все творіння, а через жорстокості, що випали на Мою долю, Денна Зоря Справедливості явила себе, осяявши людей своїм блиском.

Туга Моя по тих, хто, потопаючи в своїх порочних пристрастях, заявляє про свою приналежність до Віри Бога, Благодатного, Всехвального.

Людям Бага належить вмерти для світу і всього, що є в ньому, настільки відособитися від усього земного, щоби жителі Раю могли вдихнути від їх убрання духмяні пахощі святості, щоб усі народи землі змогли розпізнати на обличчях їх ясність Всемилосердного і щоб через них повсюдно поширилися ознаки й передвістя Бога, Всемогутнього, Всемудрого. Ті, хто заплямував добре ім’я Справи Божої, переймаючись плотськими утіхами, перебувають у явному гріху!

17

О юдеї! Якщо ви сповнитесь рішучості знову розіп’яти Ісуса, Духа Божого, віддайте смерті Мене, бо Він знов, у Моїй особі, з’явився перед вами. Робіть зі Мною що завгодно, бо Я поклявся пожертвувати Своїм життям на Божій стезі. Я не злякаюся нікого, якщо навіть всі сили землі та небес об’єднаються проти Мене. Послідовники Євангелія! Якщо ви плекаєте надію вбити Мухаммада, Апостола Божого, схопіть Мене і покладіть кінець Моєму життю, бо Я є Він, а Моє Єство – то Його Єство. Поведіться зі Мною так, як вам заманеться, бо найпалкіше прагнення Мого серця – досягти присутності Мого Найлюбішого в Його Царстві Слави. Такою є Божественна настанова, якщо ви з нею обізнані. Послідовники Мухаммада! Якщо забажаєте вразити своїми стрілами груди Того, через Кого Книга Баян була надіслана вам, схопіть Мене і завдайте Мені болю, бо Я –Коханий Його, одкровення Його власного Єства, хоча Моє ім’я – то не Його ім’я. Я прийшов, відтінений хмарами слави, наділений Богом нездоланною владою. Він дійсно є Істина, Знавець речей незримих. Воістину, передчуваю, що поведетесь ви зі Мною так, як з Тим, Хто приходив переді Мною. Все суще, воістину, засвідчує се, якщо ви з тих, хто вміє слухати. О люди Баяну! Якщо ви зважились пролити кров Того, Чий прихід проголошував Баб, Чиє пришестя провіщав Мухаммад і про Чиє Одкровення сповістив Сам Ісус Христос, подивіться, як Я стою перед вами, беззахисний і готовий на все. Поведіться зі Мною, як вважаєте за потрібне.

18

О люди! Клянусь Єдиним Богом істинним! Се Океан, з якого виникли всі моря і з яким урешті-решт всі вони поєднаються. З Нього утворилися всі Сонця і до Нього всі вони повернуться. Завдяки Його могутності, Дерева Божественного Одкровення дали свої плоди, кожен з яких був посланий в особі Пророка, що приносив Послання до Божих створінь у кожний зі світів, кількість яких Бог у Своєму всеосяжному знанні злічити не в змозі. І це Він звершив одною лише Літерою Слова Свого, виявленою Його Пером – Пером, приведеним у рух Його скеровувальним Перстом, а сам Перст Його підтримується силою Божої Істини.

19

Праведністю Бога, мого Коханого, присягаюсь! Ніколи не домагався Я мирського панування. Єдиною метою Моєю було передати людям те, що звелів мені донести Бог, Благодатний, Незрівнянний, аби воно могло звільнити їх від усього, приналежного до цього світу, й сподобило досягти таких висот, про які безбожники не мають і гадки, а свавільники не в змозі й помислити.

20

Кожен неупереджений споглядач одразу ж погодиться, що від самого світанку Свого Одкровення Зганьблений сей закликав увесь люд повернути лиця свої до Розсвіту Слави і забороняв розбещеність, ненависть, гноблення й лиходійство. Та все ж подивіться, що вчинила рука гнобителя! Жодне перо не наважиться описати його деспотизму. Хоча намір Того, Хто є Вічною Істиною, полягав у наділенні всіх людей безсмертним життям і забезпеченні їх безпеки та миру, дивіться, як повстали вони, щоб пролити кров любих Його й оголосили Йому смертний вирок.

Підбурювачами цих утисків є ті самі особи, котрі, будучи вкрай нерозсудливими, вважаються наймудрішими з мудреців. Сліпі вони, що з неприхованою жорстокістю кинули вони в цю неприступну гнітючу В’язницю Того, для слуг Чийого Порогу був створений сей світ. Проте, Всемогутній, всупереч їм і всім, хто відкинув істину сього Великого Сповіщення, перетворив цю В’язницю на Найпіднесеніший Рай, Небеса Небес.

Информация о материале

Просмотров: 1765

21

Світ перебуває в муках народження, і його занепокоєння наростає день за днем. Обличчя його звернуте до свавілля й зневіри. Настільки важкою буде його доля, що розкривати її зараз було б недоречно та недопустимо. Розбещеність його триватиме ще довго. А коли настане призначений час, несподівано з’явиться те, від чого здригнеться все тіло людства. Тоді і тільки тоді буде розгорнуто Божественний Стяг і Райський Соловей розіллється трелями своїми.

22

Промов: Якщо ви прагнете цього життя з його суєтністю, слід було домагатися його, коли ви ще перебували в утробах своїх матерів, бо в той час ви невпинно наближались до цього життя, якби ж могли ви усвідомити се. З іншого боку, протягом всього часу від народження до зрілості, ви віддалялися від цього світу й наближалися до праху. Навіщо ж тоді виявляти надмірну пожадливість у накопиченні скарбів земних, якщо дні ваші злічені, а щастя майже промайнуло? Невже ж і тепер ви, о недбалі, не стряхнете з себе дрімоту?

Дослухайтеся до порад, що в ім’я Бога дає вам сей Слуга. Він і справді не вимагає від вас відплати, звіряє Себе тому, що Бог призначив для Нього, і повністю підкоряється Божій Волі.

Дні вашого життя вже майже злинули, о люди, і швидко наближається ваш кінець. А тому відкиньте все, що вигадали й до чого тяжієте, і твердо ухопіться за Божі настанови, аби й вам вдалося здобути призначене Богом і стати поряд з тими, хто прямує праведним шляхом. Не захоплюйтеся мирською марнотою і показною мішурою цього світу, та й сподівань своїх з ними не пов’язуйте. Хай надією Вашою лишається споминання Бога, Найпіднесенішого, Найвеличнішого. Незабаром Він перетворить на ніщо все, чим ви володієте. Хай буде Він вашим страхом, не забувайте про Його з вами заповіт і покиньте тих, хто затулився від Нього неначе пеленою.

Остерігайтесь виявити гординю перед Богом і пихато відштовхнути Його любих. Смиренно підкоріться вірним, тим котрі увірували в Бога та Його знамення, чиї серця засвідчують Його єдність, чиї язики проголошують Його винятковість і хто не висловлюється без Його благовоління. Так навчаємо Ми вас в ім’я справедливості й застерігаємо в ім’я істини, аби змогли ви пробудитися.

Не обтяжуйте чужу душу ношею, якої не хотіли б для себе, і нікому не бажайте того, чого не зичили б собі. Се Моя краща порада вам, якби ж ви тільки дотримувались її.

Поважайте богословів та вчених з-поміж вас, тих, чия поведінка відповідає фахові, хто не переступає меж, встановлених Богом, і чиї судження узгоджуються з Його веліннями, відкритими в Його Книзі. Знайте ж: вони –світочі керівництва для всіх на небесах і на землі. Хто ж зневажає богословів та вчених зі свого оточення, насправді знехтував ласкою, якою Бог їх удостоїв.

Промов: Настане час, коли Бог змінить Своє прихильне ставлення до вас. Ніщо не вбережеться від Нього. Йому відомі таємниці як землі, так і небес. Його знання охоплює все на світі. Не втішайтеся тим, що вчинили ви чи ще вдієте в майбутньому, і не радійте з тих страждань, яких завдали Нам, бо подібними діяннями вам не вдасться звеличити свого положення, якби ж зуміли ви розсудливо оцінити свої вчинки. Не в змозі будете і принизити величності Нашого становища. Ні, Бог збільшить винагороду, якою Він відзначить Нас за непохитне терпіння у стражданнях, що випали на Нашу долю. Він, воістину, примножить нагороду тим, хто в нещастях тримається стійко.

Тож знайте, що випробування та страждання з незапам’ятних часів випадали на долю Божих обранців та Його коханих, а також тих Його слуг, котрі зреклися всього, крім Нього, кого ні торгівля, ані крамарство не відволікають від cпоминання Всемогутнього, тих, хто не говорить, доки Він не заговорить, і поводиться у відповідності з Його заповідями. Так було заведено Богом у давнину, так буде і в майбутньому. Блаженні ті, хто непохитно зносить усі нещастя, хто терпляче ставиться до злигоднів та негараздів, хто не нарікає на гірку долю і ступає дорогою смирення…

Наближається день, коли Бог підніме народ, який воскресить в пам’яті Наші дні, розповість про наші митарства й вимагатиме відновлення наших прав у тих, хто без найменших підстав вчинив нам очевидну несправедливість. Бог, без сумніву, має владу над життями тих, хто зганьбив Нас, і добре обізнаний з їх діяннями. Він неодмінно візьметься за них за скоєні гріхи. Господь і справді є найсуворішим з месників.

Так розповіли Ми вам про єдиного Бога істинного й надіслали призначене ним, щоби ви змогли повинитися перед Ним, повернутися до Нього, щиросердо розкаятися, усвідомити свої проступки, стряхнути дрімоту, відкинути недбалість, надолужити прогаяне і стати серед тих, хто поводиться праведно. Хай той, хто забажає, ствердить істинність Моїх слів, хто ж не схоче, хай від них одвернеться. Мій виключний обов’язок – нагадати, що ви не виконуєте своєї повинності відносно Справи Божої, якщо раптом ви з тих, хто зважає на Моє застереження. Тож прислухайтеся до висловлювань Моїх, повернітеся до Бога і розкайтеся, аби благодаттю Своєю Він змилостивився над вами, змив гріхи ваші і простив ваші провини. Велич Його милосердя перевершує лють Його гніву, а благодаттю Його огорнуті всі, покликані до існування й одягнуті у шати життя, будь то в минулому чи майбутньому.

23

Світову рівновагу порушено тремтливою дією сього найвеличнішого, сього нового Світового Ладу. Налагоджене життя людства докорінно змінене завдяки сьому незрівнянному, сьому дивному Устрою, подібного до якого ще не бачили очі смертних.

Пориньте в океан Моїх слів, аби змогли ви розгадати його таємниці і виявити всі перлини мудрості, приховані в його глибинах. Остерігайтесь виказати нерішучість у стремлінні осягнути істину сеї Справи – Справи, через яку проявилися приховані можливості Божої могутності й утвердилося Його владарювання. З осяяними радістю лицями поспішіть до Нього. Се незмінна Віра Божа, вічна у минулому, вічна в майбутньому. Хто шукає, нехай здобуде її, хто ж відмовляється шукати, – воістину, Бог Самодостаній над будь-якими нуждами Своїх творінь.

Промов: Се непогрішимі Терези, що тримає Десниця Божа, на яких зважено всіх на небесах і всіх на землі і визначено їх долю, якщо ви з тих, хто вірує і розпізнає сю істину. Промов: завдяки їм збагатилися бідні, просвітилися вчені, а шукачі спромоглися піднестися до присутності Бога. Остерігайтеся, щоби не стали вони причиною незгод між вами. У Справі Господа вашого, Могутнього, Люблячого будьте такими ж стійкими, мов непорушна гора.

24

Не засмучуйтесь, о народи світу, коли закотиться денна зоря Моєї краси, а небеса Моєї скінії зникнуть з вашого зору. Підніміться ради сприяння Справі Моїй і звеличування Мого Слова серед людей. Ми з вами в усі часи і будемо зміцнювати вас силою істини. Ми воістину всемогутні. Хто б не розпізнав Мене, підведеться й служитиме Мені з такою рішучістю, що сили земні та небесні не зможуть зломити його наміру.

Народи світу міцно сплять. Якби вони отямилися віді сну, вони завзято поспішили б до Бога, Всезнаючого, Всемудрого. Вони б відкинули все, чим володіють, хоч і всі скарби земні, щоби Господь їхній міг згадати їх, звернувшись до них бодай з одним-єдиним словом. Такими є настанови, що передає вам Той, Хто зберігає знання прихованої суті в Скрижалі, якої не бачили очі сотворіння і яка не відкрита нікому, крім Його власної Сутності, всесильного заступника всіх світів. Вони перебувають у такій нестямі від хмелю своїх згубних пристрастей, що безсилі розпізнати Господа всього буття, Чий голос гучно промовляє з усіх сторін: „Немає Бога, крім Мене, Могутнього, Всемудрого”.

Промов: Не втішайтеся вам приналежним; сьогодні ввечері ті речі ваші, а завтра ними заволодіють інші. Так застерігає вас Той, Хто є Всезнаючим, Всеобізнаним. Промов: чи можете ви стверджувати, що приналежне вам є довговічним чи надійним? О, ні! Присягаюсь Собою, Всемилосердним. Дні вашого життя промайнуть, неначе подув вітру, а весь ваш блиск і пишнота розвіються, як розвіялися блиск і пишнота ваших попередників. Замисліться, о люди! Що сталося з вашими минулими днями, вашими втраченими століттями? Щасливі дні, присвячені споминанню Бога, і блаженні години, віддані прославленню Того, Хто є Всемудрим. Моїм життям присягаюсь! Ні блиск могутніх, ні багатство заможних, ані навіть панування безбожних не триватимуть довго. Все кане в небуття за Його єдиним словом. Він, воістину, Всевладний, Всепідкоряючий, Всемогутній. Яка вигода від земних речей, якими володіють люди? Тим, що принесло б їм користь, вони цілковито знехтували. Скоро вони пробудяться від дрімоти і будуть безсилими здобути те, що обминуло їх у дні Господа їх, Всемогутнього, Всехвального. Якби вони про те взнали, то зреклися б усього, аби імена їх були згадані перед Його престолом. Вони дійсно числяться серед мертвих.

25

Хай не тривожаться серця ваші, о люди, коли відійде слава Моєї Присутності і вгамується океан Мого мовлення. У присутності Моїй серед вас закладена мудрість, а в Моїй відсутності є мудрість інша, незбагненна для всіх, крім Бога, Незрівнянного, Всезнаючого. Воістину, Ми споглядаємо вас із Нашого царства слави і допоможемо тим, хто повстане заради тріумфу Справи Нашої разом з воїнством Вишнього Сонму, у супроводі любих ангелів наших.

О народи землі! Бог, Вічна Істина, Мій свідок, що від милозвучності слів, мовлених Господом вашим, Нестримним, із бескидів хлинули потоки свіжих м’якоплинних вод, а ви все ще перебуваєте в дрімоті. Відкиньте все, чим володієте, і на крилах зречення полиньте за межі всього сущого. Так велить вам Господь творіння, від руху Чийого Пера облагородилася душа людства.

Чи відомо вам, з яких висот долинає заклик вашого Господа, Всеславного? Гадаєте, ви розпізнали Перо, яким повеліває вами ваш Господь, Господь усіх імен? Присягаюсь Моїм життям, ні! Коли б ви тільки взнали його, ви б зреклися світу і всіма своїми серцями поспішили б до присутності Палко Коханого. Від Слова Його ваші душі охопило б таке хвилювання, яке зчинило б сум’яття у Великому Світі, а тим паче, у цьому малому й дріб’язковому! Так потоки щедрості Моєї пролилися з небес Моєї ніжної прихильності на знак благодаті Моєї, щоб бути вам серед вдячних...

Остерігайтесь, аби плотські бажання та розтлінні нахили не спричинили суперечки між вами. Будьте, наче пальці одної руки, мов члени одного тіла. Так радить вам Перо Одкровення, якщо ви належите до тих, хто вірує.

Зважте на милосердя Боже та Його дари. Він велить те, що стане вам на користь, хоча Сам Він може обійтися без усіх створінь. Ваші зловмисні діяння ніколи нам не зашкодять, а ваші добрі справи не принесуть Нам вигоди. Ми закликаємо вас виключно заради Бога. Засвідчить се кожна людина, наділена розумінням та прозорливістю.

26

Розірвіть на шматки, в Ім’я Моє, завіси, що прикро затьмарили ваш зір, і зусиллями, породженими вірою вашою в Божу єдність, розженіть кумирів пустого наслідування. А тоді увійдіть до святого раю прихильності Всемилосердного. Освятіть душі свої від усього, що не від Бога, і відчуйте смак приємного спочинку в лоні Його просторого й могутнього Одкровення та в затінку Його верховної непогрішимої влади. Не дозволяйте оповити себе цупкими покривалами ваших корисливих бажань, адже Я довершив у кожному з вас Моє творіння, щоби майстерність Мого рукотворення повністю відкрилася людям. А звідси висновок, що кожна людина могла і зможе надалі сама гідно оцінити Красу Бога, Прославленого. Не будь людина наділеною такою здатністю, чи можна було б вимагати від неї відповіді за її безпорадність? Якщо в День, коли всі народи землі зберуться разом, когось спитають в присутності Бога: „Чому не повірив ти в Красу Мою й одвернувся від Моєї Сутності?” І якщо той у відповідь скаже: „Оскільки всі люди помилялися і ніхто не виявив бажання повернутися лицем своїм до Істини, тож і я, наслідуючи їх приклад, не спромігся розпізнати красу Вічного”, – подібне виправдання, без сумніву, буде відхилено. Адже віра жодної людини не може визначатися ніким, окрім неї самої.

27

А тепер про твоє запитання щодо походження творіння. Знай, що Боже творіння, без сумніву, існувало споконвіків і продовжуватиме існувати вічно. Його початок не мав початку, а кінець не знатиме кінця. Його ім’я Творець передбачає наявність творіння, так само як і Його титул Господь Людей мусить передбачати існування слуги.

Стосовно висловлювань, віднесених до Пророків давнини, як, наприклад „На початку був Бог, і не було жодної істоти пізнати Його” і „Господь був один і не було нікого, щоб поклонятися Йому”, то смисл цих і подібних висловлювань ясний і очевидний і ні в якому разі їх не слід розуміти хибно. Ту саму істину засвідчують такі слова, що відкрив Він: „Бог був один; не було нікого, крім Нього. Він завжди залишатиметься тим, чим Він був”. Кожне проникливе око відразу помітить, що Господь явився тепер, та н?кому розпізнати Його славу. Це означає, що обитель, де перебуває Божественна Істота, набагато вища за межі досяжності і пізнання будь-кого, крім Нього. Усе, що існує у світі залежному, може бути вираженням чи усвідомленням, але ніколи не вийде за межі, накладені на нього його власною природою. Тільки Бог переступає через такі обмеження. Він, воістину, існує споконвіку. Ніколи не знайти рівного чи подібного Йому. Жодне ім’я не може зрівнятися з Його Іменем. Жодне перо не в змозі описати Його єство, а жоден язик – розповісти про Його славу. Він назавжди залишиться незмірно вищим за будь-кого, крім Себе Самого.

Замислись про годину, коли верховний Явитель Бога відкриває Себе людям. Перш ніж настане той час, Прадавня Істота, Яка ще не відома людям і не промовила Божого Слова, є Сама Всезнавцем у світі без людей, що пізнали б Її. Вона є справжнім Творцем без творіння. Адже в мить, що передує Її Одкровенню, кожне без винятку створіння буде змушене віддати свою душу Богові. Се і справді День, про який написано: „Чиїм буде Царство в День сей?” І не знайдеться нікого, охочого відповісти!

28

А тепер стосовно твого питання про Божі світи. Знай, що Божі світи, воістину, незліченні у своїй кількості та безмежні у своїй протяжності. Ніхто не в змозі перелічити чи осягнути їх, крім Бога, Всезнаючого, Всемудрого. Уяви собі свій стан уві сні. Воістину, стверджую Я: із ознак Бога це явище серед людей – якби вони зважили його у серцях своїх – є найбільш таємничим. Подивись, як все, що бачилось тобі уві сні, через значний проміжок часу здійснюється повністю. Коли б світ, в якому ти опинився уві сні, ототожнювався зі світом, в якому ти живеш, то події того сну мусили б неодмінно проявлятися в реальному світі тої ж миті, коли вони відбувалися. Якби так сталося, ти сам був би тому свідком. Однак, такого не трапляється, а з цього неминуче випливає, що світ, в якому ти живеш, відмінний і відособлений від світу, в якому ти перебував уві сні. Цей останній світ не має ні початку, ні кінця. Було б вірним, якби ти стверджував, що цей самий світ знаходиться, як приписано Всеславним і Всемогутнім Богом, всередині твого власного єства, і перебуває в тобі в згорнутому вигляді. Такою ж мірою правильним буде твердження, що дух твій, вийшовши за межі сну й звільнившись від усіх земних уподобань, Божим дійством зміг перетнути сферу, приховану в сокровенній сутності цього світу. Воістину, мовлю Я: творіння Боже охоплює світи поза межами сього світу і створіння, окрім сих створінь. У кожному з цих світів Він запровадив стан речей, про який не допитатися нікому, крім Нього Самого, Вседопитливого, Всемудрого. Розмірковуй над тим, що Ми відкрили тобі, аби зміг ти з’ясувати задум Бога, твого Господа і Господа усіх світів. У сих словах зберігаються, мов скарб, таїнства Божественної Мудрості. Ми утримуємось від подальшого розгляду сеї теми через смуток, що огорнув Нас від вчинків тих, хто був сотворений завдяки Нашим словам, якщо ти з тих, хто прислухається до Нашого Голосу.

29

Ти питав мене, чи збереже людина, а тим паче – Пророки Божі та Його обранці – після своєї фізичної смерті ту ж саму особистість, риси характеру, свідомість та розум, що були притаманні їй за життя у цьому світі. Якщо це так, тоді чому, зауважуєш ти, поряд з тим, що такі незначні порушення розумових можливостей людини, як непритомність та важка хвороба, позбавляють її мислення й свідомості, смерть, що спричинює розпад тіла і розсіювання всіх його складових частин, виявляється безсилою зруйнувати той же розум та пригасити ту саму свідомість? Як можна збагнути, що свідомість та особистість людини залишаються недоторканими, в той час як органи, необхідні для їх існування та життєдіяльності, розкладаються повністю?

Тож мусиш знати, що людська душа піднесена над усіма недосконалостями тіла й розуму та від них не залежить. Хворий проявляє ознаки кволості через перешкоди, що постають між його душею і тілом, адже душа сама по собі залишається не ушкодженою ніякими тілесними недугами. Поглянь на світло лампи. Хоча зовнішній предмет може перешкодити її сяянню, саме ж світло продовжує горіти із незмінною яскравістю. Подібним чином кожна хвороба, що вражає тіло людини, є перешкодою, котра заважає душі проявляти властиві їй міць та силу. Втім, покинувши тіло, вона виявить таку довершеність і справить такий вплив, зрівнятися з якими не зможе жодна сила земна. Кожна чиста, кожна витончена та освячена душа набуде велетенської моці й звеселиться неймовірною радістю.

Уяви собі лампу, сховану під ковпаком. Хоча світло горить, сяяння його скрите від людей. А тепер уяви сонце, сховане за хмарами. Простеж, як його блиск поступово пригасає, хоч насправді джерело самого світла залишається незмінним. Душу людини слід порівнювати з сонцем, а все суще на землі вважати її тілом. Доки між ними не виникає зовнішніх перешкод, тіло всією своєю цілісністю продовжує відбивати світло душі та живиться її енергією. Проте, ледве між ними виникає завіса, здається, що яскравість світла слабшає.

Ще раз уяви собі сонце, що цілком сховалось за хмарами. Хоч земля все ще осяяна його світлом, кількість його стає значно меншою. Доки хмари не розсіяться, сонце не зможе світити знову в усій повноті свого сяяння. Але ні наявність хмар, ні їх відсутність ніяким чином не здатні позначитися на сяйві сонця, внутрішньо йому притаманному. Душа людини є сонцем, яким осяяне її тіло і від якого воно набирається снаги, – саме такою її слід вважати.

А ще уяви собі, як плід, перш ніж сформуватися, потенційно перебуває в дереві. Якби дерево розрубали на шматки, неможливо було б виявити жодного сліду чи навіть найменшої частини плоду. Коли ж він дозріває, однак, він показує себе, як ти зазначив, у всій своїй дивовижній красі і чудовій довершеності. У дійсності ж деякі плоди досягають найповнішого дозрівання лише через деякий час після зняття з дерева.

30

А зараз стосовно твого питання про душу людини та її життя після смерті. Знай воістину, що душа після відокремлення від тіла буде розвиватися, поки не досягне присутності Бога в такому образі і стані, на які не вплинуть ні круговерть епох і століть, ні зміни та випадковості цього світу. Вона існуватиме стільки, скільки триватиме Царство Боже, Його владарювання, Його панування і міць. Душа виявлятиме знамення Божі та Його ознаки, Його ніжну ласку та щедрість. Моє Перо завмирає, коли намагається гідно описати піднесеність і славу настільки величного стану. Вшанування, яким Десниця Милосердя оточить цю душу, є таким, що ані жоден язик не в змозі належно його засвідчити, ні жодна інша сила земна відобразити. Блаженна душа, яка в мить розлуки з тілом освячена від марних уявлень народів світу. Така душа живе й рухається згідно з Волею Творця Свого і вступає до всевишнього Раю. Діви Небесні й жителі найпіднесеніших осель оточать її, а Пророки Божі та Його обранці шукатимуть її товариства. Душа та буде вільно спілкуватися з ними і повідає, що довелося перенести їй на стезі Бога, Господа всіх світів. Якщо людині розповісти, що призначено такій душі у світах Бога, Господа горішнього престолу та долішної землі, все її єство вмить запалає пристрасним бажанням досягти того найпіднесенішого, того освяченого й променистого положення... Ніколи не вдасться описати сутність душі після смерті, до того ж не годиться, та й не дозволено, повністю відкривати очам людей її природу. Пророки та Посланники Божі надіслані на землю з єдиною метою – вивести людство на пряму Стезю Істини. Призначення, що лежить в основі Їх одкровення, – просвітити всіх людей, щоб у свою смертну годину змогли вони, у цілковитій чистоті та святості, у повному зреченні, піднестися до престолу Всевишнього. Світло, випромінюване такими душами, є джерелом прогресу у світі і розвитку його народів. Вони мов дріжджі, на яких сходить світ буття. Вони становлять животворну силу, через яку проявляються мистецтва та чудеса світу. Завдяки їм хмари проливають свою щедрість на людей, а земля приносить свої плоди. Все мусить неодмінно мати причину, спонукальну силу, життєдайну основу. Ці душі, ці символи зречення надавали і надаватимуть надалі головного рушійного поштовху світові буття. Потойбічний світ так само відрізняється від сього світу, як світ сей – від світу дитини, коли вона все ще перебуває в утробі матері. Коли душа досягає Божої Присутності, вона набуває вигляду, що найкращим чином личить її безсмертю і є гідним її неземної обителі. Таке існування є залежним, а не абсолютним, бо першому передує причина, тим часом як друге від неї не залежить. Абсолютне існування притаманне виключно Богу, хай звеличується Його слава. Благо тим, хто усвідомлює цю істину. Коли б ти серцем своїм осягнув діяння Пророків Божих, ти б напевно відразу погодився, що, окрім сього світу, мусять обов’язково існувати й інші світи. Більшість справжніх мудреців та вчених в усі віки, як записано Пером Слави у Скрижалі Мудрості, засвідчували істинність відкритого святим Письмом Божим. Навіть матеріалісти в своїх опусах підтверджують мудрість божественно призначених Посланників і вважають, що пояснення Пророків щодо Раю, пекельного полум’я та майбутніх винагороди і покарання викликані бажанням просвітити й окрилити душі людей. Отож, подивись, як переважна більшість людей, незалежно від своїх вірувань та поглядів, визнала досконалість і беззаперечно сприйняла вищість сих Пророків Божих. Дехто проголошує сі Самоцвіти Зречення втіленням мудрості, а інші вважають їх провісниками Самого Бога. Чи погодилися б такі Душі підкоритися недругам, якби вони вірили, що всі Божі світи зводяться до сього земного життя? Чи піддали б вони себе добровільно таким стражданням і мукам, яких ніколи не зазнавала і не засвідчувала жодна людина?

31

Ти питаєш Мене про природу душі. Знай, воістину, що душа – то знак Божий, небесний самоцвіт, сутність якого не можуть збагнути найученіші з людей, і чию таїну не здатен розгадати нічий розум, яким би гострим він не був. Вона першою з усього сущого проголошує досконалість свого Творця, першою розпізнає Його славу, припадає до Його істини та схиляється у благоговінні перед Ним. Якщо душа віддана Богу, вона віддзеркалить Його світло і, врешті-решт, повернеться до Нього. Коли ж вона не збереже вірності своєму Творцю, то стане жертвою егоїзму та пристрастей і, зрештою, згине в їх безодні.

Якщо хтось у День сей не дозволить сумнівам і вигадкам людей відвернути його від Того, Хто є Вічна Істина, і бунту, розпаленому духовними і мирськими властями, завадити йому розпізнати Його Послання, то така людина буде визнана Богом, Господом усіх людей, одним із Його могутніх знамень і зарахована до тих, чиї імена записані Пером Всевишнього в Його Книзі. Блажен той, хто розрізнив істинну велич такої душі, визнав її положення і довідався про її чесноти.

У старовинних книгах багато сказано про різні стадії розвитку душі, а саме: пристрасне бажання, запальність, надихання, доброзичливість, вдоволеність, Небесне благовоління і тому подібне; Перо Всевишнього, однак, не схильне зосереджувати на цьому свою увагу. Кожна душа, котра у День сей покірно ходить зі своїм Богом і лишається Йому вірною, буде оповита шаною і славою всіх чудових імен і станів.

Коли людина спить, ні в якому разі не можна стверджувати, що душа її в суті своїй зазнає якогось впливу ззовні. Душа не піддається ніяким змінам свого первісного становища й властивостей. Будь-які відхилення в її стані спричиняються зовнішніми чинниками. Саме таким зовнішнім впливом треба пояснювати всілякі зрушення в її довкіллі, її розумінні та сприйнятті.

Уяви собі людське око. Хоч воно спроможне помічати всі створіння, та все ж найменша завада може так затулити поле зору, що позбавить його здатності розпізнати звичайний об’єкт. Хай звеличується ім’я Того, Хто сотворив сі причини і Хто є Причиною причин, Хто призначив будь-якій переміні і відхиленню в світі буття зумовлюватися ними. Кожне створіння всесвіту – це тільки брама до Його знань, прикмета Його верховної влади, одкровення Його імен, символ Його величі, знак Його сили, засіб дістатися прямої Стезі Його...

Воістину, речу Я, людська душа в суті своїй – то одне з Божих знамень, таємниця серед Його таємниць. Вона –одне з могутніх знамень Всемогутнього, провісник, що засвідчує реальність усіх Божих світів. У ній перебуває затаєним те, чого збагнути зараз світ зовсім не спроможний. Обдумай у серці своєму одкровення Божої Душі, що пронизує всі Його Закони, і протистав їй ту низьку і ненаситну вдачу, що повстала проти Нього, забороняє людям повернутися до Господа Імен і змушує їх потурати своїм хтивим і лихим нахилам. Така душа, воістину, далеко зайшла хибною дорогою...

А ще ти питав Мене про стан душі після її відокремлення від тіла. Тож знай, воістину, що коли душа людини пройшла стежинами Бога, вона, без сумніву, повернеться й долучиться до слави Любого. Праведністю Бога присягаюсь! Досягне вона такого стану, якого не описати жодному перу, не розповісти жодним устам. Душа, що залишилася відданою Справі Божій та непохитно дотримувалась Його Стезі, після вознесіння набуде такої сили, що всі світи, створені Всемогутнім, прилучаться до блага її. Душа така, за велінням Досконалого Царя і Небесного Просвітителя, постачає чудодійну закваску, на якій сходить світ буття, і забезпечує силу, завдяки якій проявляються мистецтва і чудеса світу. Пригадай, як борошно потребує дріжджів, аби гарно зійшло тісто. Ті душі, що є символами зречення, становлять закваску світу. Порозмисли над цим і будь серед вдячних.

У декількох Наших Скрижалях Ми зверталися до цієї теми й сформулювали різні стадії розвитку душі. Воістину, речу Я, людська душа піднесена над усяким сходженням та занепадом. Будучи спокійною, вона злітає, вона рухається, і при цьому спокійна. Душа сама собою є доказом, що засвідчує існування світу залежного, а також реальність світу, що не має ні початку, ні кінця. Подивись, як сон, що ти вже бачив, після багатьох років знову з’являється перед твоїми очами. Зваж, якою дивною є таїна світу, що постає перед тобою уві сні. Осягни серцем своїм незбагненну мудрість Божу й порозмисли над безліччю її проявів…

Будь свідком дивовижних проявів рукотворення Божого і поміркуй про його розмах і природу. Той, Хто є Печаттю Пророків, сказав: „Примнож моє зачудування і подив перед Тобою, о Боже!”

Що стосується твого запитання, чи підвладний фізичний світ якимось обмеженням, знай: розуміння цього питання залежить від самого спостерігача. В одному сенсі він є обмеженим, а в іншому – піднесеним над усіма обмеженнями. Єдиний Бог істинний існує споконвіку і буде існувати вічно. Творіння Його так само не мало початку і не матиме кінця. Всьому створеному, проте, передує певна причина. Ся обставина сама собою і без тіні сумніву затверджує єдність Творця.

Крім того, ти запитував Мене про природу небесних сфер. Щоб збагнути їх природу, знадобилось би з’ясувати значення посилань у старовинних Книгах на божественні сфери та небеса і дізнатися характер їх зв’язку з цим фізичним світом, а також який вплив вони на нього справляють. Кожне серце сповняється трепетом перед такою хвилюючою темою і кожен розум бентежиться її таїною. Лише Бог може осягнути її суть. Вченим мужам, що протягом кількох тисячоліть досліджували життя на землі, за весь тривалий період спостережень не вдалося дізнатися ні про кількість, ні про вік планет. Більше того, згадай про численні розходження в поглядах, що виникли на основі висунутих тими мужами теорій. Знай, що кожна існуюча зірка має приналежні їй планети, а кожна планета – своїх істот, злічити яких не може ніхто.

О ти, хто спрямував свій погляд на Моє лице! Світання Слави у День сей явило свій блиск, і лунає Глас Всевишнього. Раніше Ми промовили: ”Се не той день, коли будь-хто може піддавати сумніву свого Повелителя. Кожному, хто почув Заклик Божий, належить, як проказав Той, Хто є Світанком Слави, піднятися і проголосити: „Я тут, я тут, о Господи всіх Імен; ось я, ось я, о Сотворителю небес! Засвідчую, що через Твоє Одкровення відкрилося приховане у Божих Книгах і здійснилося все, начертане Твоїми Посланниками в священних Письменах”.

32

А тепер стосовно твого питання, чи відчуватимуть одна одну людські душі після того, як покинуть тіла. Знай же, що душі людей Бага, котрі увійшли до Багряного Ковчега та утвердилися в ньому, перебуватимуть у близькості та тісно спілкуватимуться одна з одною, і будуть вони настільки спорідненими у своєму житті, своїх прагненнях, своїх задумах та устремліннях, що стануть мов одна душа. Вони й справді належать до тих, хто добре обізнаний, має гострий зір і наділений кмітливістю. Так визначив той, Хто є Всезнаючим, Всемудрим.

Люди Бага – жителі Божого Ковчега, всі та кожен, – добре обізнані з положенням та станом один одного і поєднані узами близькості й братерства. Таке становище, проте, мусить залежати від їх віри та поведінки. Ті, що є однакового звання й положення, цілком обізнані зі здібностями, вдачею, досягненнями і заслугами один одного. Одначе, ті, хто знаходиться на нижчій сходинці, неспроможні належним чином осягнути становище чи оцінити достоїнства тих, хто є вище них. Кожен отримає належне йому від Господа твого. Блаженна людина, що повернула лице своє до Бога та стійко перебувала в Його любові, доки душа її на крилах не линула до Бога, Повновладного Володаря всіх, Наймогутнішого, Всепрощаючого, Всемилосердного.

Душі ж нечестивих – Я свідчу про се, – спускаючи останній дух, усвідомлять, які блага вони проминули, оплакуватимуть свою долю й схиляться у покорі перед Богом. Вони чинитимуть так і після розлучення їх душ із тілами.

Ясно й очевидно, що всі люди після фізичної смерті оцінять, чого варті їх діяння, та усвідомлять усе, зчинене їх руками. Присягаюсь Денною Зорею, що сяє над обрієм Божественної сили! Ті, хто є послідовниками єдиного Бога істинного, у мить відходу з цього життя відчують таку радість і втіху, що їх неможливо описати, тим часом як тих, хто живе в гріху, охопить такий страх і дрож, сповнить такий жах, яких ніщо не перевершить. Благо тому, хто напився доброго й нетлінного вина віри завдяки ласкавій прихильності й розмаїтим щедротам Того, Хто є Господь усіх Віровчень...

Се День, коли любим Богу слід спрямувати очі свої до Його Явителя і зосередити їх на тому, що милостиво забажає відкрити той Явитель. Деякі звичаї минулих віків позбавлені будь-якого підґрунтя, а світогляд, виплеканий попередніми поколіннями і відображений у їх книгах, здебільшого склався під впливом їх ганебних пристрастей. Ти є свідком, що більшість поширених зараз серед людей коментувань і тлумачень Божих слів є далекими від істини. Їх помилковість деколи проявлялася тоді, коли завіси, що їх приховували, були розірвані на шматки. Люди самі підтвердили свою неспроможність збагнути смисл жодного слова Божого.

Наш намір – показати, що якби ті, хто любий Богу, очистили серця свої і слух від пустих висловлювань, мовлених колись, і своїм внутрішнім єством повернулися до Того, Хто є Світанком Його Одкровення, та до всього явленого Ним, то така поведінка в очах Бога вважалася б надзвичайно похвальною...

Звеличуй Ім’я Його і приєднайся до вдячних. Передай Мої вітання коханим Моїм, кого Бог обрав для любові Своєї і сподобив досягти своєї мети. Усяка слава хай буде Богу, Господу всіх світів.

33

Божа Книга розгорнута навстіж, а Його Слово скликає людство до Нього. Проте, знайшлося не більше жмені тих, хто виявив бажання пристати до Його Справи чи бути знаряддям її просування. Люди сі були наділені Божественним Еліксиром, що здатен перетворити на чисте золото всю світову марноту, і покликані застосувати сі чудодійні ліки проти всіх недуг, від яких страждають чада людські. Жодній людині не вдасться здобути вічного життя, якщо вона не обійме істину сього неоціненного, сього дивовижного і величного Одкровення.

Схиліть слух свій, о друзі Бога, до гласу Того, Кого зганьбив світ, і міцно тримайтеся всього, що звеличує Його Справу. Він, воістину, виводить тих, кого забажає, на пряму Стезю Свою. Се те Одкровення, що сповнює силою немічних і нагороджує багатством нужденних.

З найщирішою дружелюбністю і в дусі справжнього братерства тримайте раду між собою і присвятіть безцінні дні життя свого покращанню світу і просуванню Справи Того, Хто є Прадавній Повновладний Господь усіх. Він, воістину, велить усім людям праведне і перешкоджає всьому, що погіршує їх становище.

34

Мусиш знати: Господь твій, Господь усіх людей, повелів у Своїй Книзі, щоб милості, якими Він удостоїв людство, були і назавжди залишаться безмірними за своїм розмахом. Провідною серед милостей, якими Всемогутній наділив людину, є дар розуміння. Він передає дар сей із єдиним наміром – сподобити Своє творіння пізнати й визнати єдиного Бога істинного – хай звеличується Його слава. Дар сей надає людині спроможності розрізнити істину в усьому сущому, спрямовує її до праведного і подає допомогу в пізнанні таємниць світобудови. Наступною в низці сій є сила зору – головне знаряддя для досягнення розуміння. Органи слуху, сердечні почуття та інше також слід розглядати як дари, якими наділене людське тіло. Безмірно звеличеним є Всемогутній, Хто створив можливості сі і проявив їх у тілі людському.

Кожен із сих дарів є безсумнівним свідченням величі, влади, панування і всеосяжного знання єдиного Бога істинного – хай звеличується Його слава. Розглянь почуття дотику. Подивись, як здатність ся поширилась по всьому людському тілі. Поряд з тим, що органи зору і слуху зосереджені в певному центрі, почуття дотику охоплює всю людську статуру. Хай славиться Його міць, хай посилюється владарювання Його!

Здатності сі в людині є природженими. Те, що перевершує всі інші дари, нетлінне за своєю природою і притаманне Самому Богові, – то дар Божественного Одкровення. Кожна щедрота, якою Творець наділяє людину, матеріальна чи духовна, підпорядковується йому. Він за суттю своєю є і завжди буде духовним Хлібом, що надсилається з Небес. Се верховне свідчення Бога, найчіткіше ствердження Його істини, передвістя Його неперевершеної щедрості, прикмета Його всеохоплювального милосердя, доказ Його найприхильнішого провидіння, символ найдовершенішої благодаті Його. Хто прилучився до сього найвищого дару Божого, той в День сей дійсно розпізнав Явителя Його.

Дякуй Господу своєму, що удостоїв Він тебе такої великої щедрості. Підвищ свій голос, промовляючи: „Усяка хвала хай буде Тобі, о Ти, Мріє кожного чуйного серця!”

35

О вожді релігій! Не оцінюйте Божу Книгу за мірилами і науками, що в обігу поміж вас, бо сама Книга – то непогрішні терези, встановлені серед людей. На сих найдосконаліших терезах мусить зважуватись усе, чим володіють народи і племена земні, у той час як міра їх ваги має визначатися за їх власними критеріями, якби ви тільки знали.

Око моєї ніжної ласки тужно оплакує вас, бо не спромоглися ви розпізнати Того, Кого кликали і в денний час, і в нічну годину, ввечері та вранці. Рушайте ж, о люди, з білосніжними лицями і світосяйними серцями до благословенного багряного Місця, де проголошує Садратул-Мунтага: „Воістину, немає іншого Бога, крім Мене, Всемогутнього Заступника, Самосущого!”

О ви, релігійні поводирі! Хто ж та людина з-поміж вас, здатна змагатися зі Мною в далекоглядності та прозорливості? Де відшукати того, хто наважився б заявити, що не поступається Мені в красномовності чи мудрості? Ні, присягаюсь Господом Моїм, Всемилосердним! Усе на землі мине, а то є лице Господа твого, Всемогутнього, Палко Коханого.

Ми зволіли, о люди, щоб найвищою кінцевою метою всякого учення було визнання Того, Хто є Предметом усього знання, та все ж погляньте, як допустили ви, щоб ваша вченість, немов пеленою, відгородила вас від Того, Хто є світанням сього Світла, завдяки Кому відкрилася кожна потаємна суть. Коли б тільки могли ви довідатись про джерело, звідки лине велич висловлювань сих, ви відкинули б народи світу та все їм приналежне і пригорнулися до сього найблагословеннішого Престолу слави.

Промов: Се, воістину, небеса, де, мов скарб, зберігається Книга-Мати, якби ви лише збагнули. Се Той, Хто змусив Скелю голосно гукати, а Неопалиму Купину підвищити свій глас з Гори, що височіла над Святою Землею, і проголосити: „Царство є Божим, повновладного Господа всіх, Всесильного, Люблячого!”

Ми не відвідували шкіл і не читали ваших трактатів. Схиліть свій слух до слів сього Неписьменного, якими привертає Він вас до Бога, Вічносущого. Се є кращим для вас за всі скарби земні, якби ви тільки зрозуміли.

36

На тебе і на послідовників Того, Хто є Вічна Істина, покладений обов’язок спрямовувати всіх людей до всього, що очистить їх від усіляких нахилів до земного та звільнить від його оскверняючого впливу, аби від кожного, хто любить Його, поширювалися духмяні пахощі шат Всеславного.

Однак наділені багатствами мусять виявляти безмежну турботу про бідних, бо велика та честь, якою Бог пошановує бідняків, сповнених терпіння. Життям Моїм присягаюсь! Немає честі, крім удостоєної Богом, яка могла б зрівнятися з такою пошаною. Велике блаженство очікує бідняків, що терпляче і безмовно зносять страждання свої, і благо заможним, що наділяють добром своїм нужденних і дбають про них більше за себе.

Змилується Бог, і бідні напружать сили свої в намаганні заробити на прожиток. Се той обов’язок, що в сьому найвеличнішому Одкровенні покладено на кожного і що в очах Бога вважається праведним діянням. Допомогою тому, хто виконує сю повинність, неодмінно буде підтримка Незримого. Благоволінням своїм Він збагатить усіх, кого забажає. Він, воістину, має владу над усім сущим.

37

Намір, покладений в основу одкровення усякої небесної Книги – ні, навіть кожного богоявленого вірша, – одарити всіх людей праведністю та розумінням, щоби між ними надійно усталився мир і спокій. Усе, що вселяє певність у людські серця, усе, що звеличує їх положення та сприяє їх вдоволенню, допустиме в очах Бога. Такого піднесеного становища здатна досягти людина, якщо лише вирішить здійснити своє високе покликання! В яку безодню занепаду вона може впасти – безодню, куди не опускалися й найжалюгідніші істоти! Скористайтесь, о друзі, нагодою, що День сей дарує вам, і не позбавляйте себе щедрих потоків Його благодаті. Благаю Бога, аби Він милостиво сподобив кожного з вас у сей благословенний День прикрасити себе візерунком безкорисливих і святих діянь. Він, воістину, вчиняє все за своїм велінням.

38

Пильно дослухайтеся, о люди, до того, що Я, воістину, говорю вам. Єдиний Бог істинний, хай звеличується Його слава, завжди вважав і вважатиме надалі серця людей своїм власним, своїм винятковим надбанням. Усе інше, будь то на суші чи на морі, все багатство і славу заповідав Він царям та правителям землі. Від початку, що не має початку, стяг зі словами „Він чинить все за своїм велінням” в усій своїй пишноті майорів перед Його Явителем. Чого потребує людство сього дня, так це послуху можновладцям і невідступного додержання нитки мудрості. Засоби, суттєві для безпосереднього захисту та дотримання безпеки роду людського, довірені правителям людського суспільства і знаходяться в їх руках. Такими є воля Бога та Його веління… Плекаємо надію, що заради Бога один із владарів земних підійметься в ім’я торжества сього зганьбленого, сього пригнобленого народу. Такий цар буде звеличений і прославлений на віки вічні. Бог призначив народові сьому повинність допомагати кожному, хто помагатиме йому самому, сприяти його вищим інтересам і виявляти йому незмінну відданість. Ті, хто йде за Мною, мусять за всяких обставин намагатися покращити благополуччя кожного, хто підніметься заради торжества Справи Моєї, і засвідчувати йому повсякчас свою щиру прихильність та відданість. Щаслива та людина, що прислухається до Моєї поради та виконує її. Горе тому, хто не зуміє виконати Моїх велінь.

39

О народи світу! Знайте, що, воістину, непередбачуване лихо підстерігає вас, і очікує вас жахливе покарання. Не сподівайтесь, що зчинене вами утаїлося від очей Моїх. Красою Моєю присягаюсь! Усі ваші вчинки Перо Моє викарбувало чіткими літерами на хризолітових скрижалях.

40

Всезнаючий Цілитель тримає перст Свій на пульсі людства. Він визначає захворювання та у Своїй непохибній мудрості приписує ліки. У кожної епохи своя проблема, а в кожної душі – особливе прагнення. Ліки, що потребує світ у своїх нинішніх недугах, ніяк не будуть такими ж, що можуть знадобитися наступній епосі. Виявляйте щиру зацікавленість у потребах віку, в якому живете, і зосереджуйте свої помисли на злободенних його нуждах і запитах.

Нам ясно видно, що увесь рід людський охоплений великими й незліченними бідами. Ми бачимо, як, виснажений і зневірений, знемагає він на одрі недуги. Ті, що сп’яніли від самовдоволення, стали між ним і Небесним непогрішимим Лікарем. Погляньте, як уплутали вони всіх людей і самих себе в тенета своїх інтриг. Як неспроможні вони виявити причину хвороби, так і позбавлені знань про ліки від неї. Пряме вони вважають викривленим, а друга свого уявили ворогом.

Схиліть свій слух до милозвучного наспіву сього В’язня. Повстаньте та здійміть голос свій, і тоді, можливо, пробудяться ті, хто спить міцним сном. Промов: О ви, хто наче мертвий! Десниця Божественної щедрості простягає вам Воду Життя. Поспішіть і напийтеся вволю. Хто відродився в День сей, повік не згине; хто ж залишиться мертвим, той вже не житиме ніколи.

Информация о материале

Просмотров: 2321

41

Той, хто є Господь ваш, Всемилосердний, плекає в серці Своєму надію бачити весь рід людський єдиною душею та єдиним тілом. Покваптесь здобути свою частку Божого благовоління та милосердя в День сей, що затьмарює всі інші створені Дні. Наскільки велике блаженство очікує людину, котра відмовиться від усього, що має, у стремлінні набути того, що від Бога! Засвідчуємо, що така людина перебуває серед благословенних Богом.

42

Ваш термін твердо визначений Нами, о народи! Якщо в призначений час ви не повернетесь до Бога, Він, воістину, міцно візьметься за вас і накличе жахливі біди, що зринуть на вас звідусіль. Суворою, воістину, буде тоді кара, якою Господь ваш покарає вас!

43

Велична Істота мовить: О ви, чада людські! Основоположний задум, що животворить Божу Віру та Його Релігію полягає у відстоюванні інтересів і сприянні єднанню роду людського та поширенні в суспільстві духу любові й братерства. Не допустіть, щоб стала вона джерелом незгод і суперечностей, ненависті та неприязні. Се пряма Стезя, твердо визначена й непорушна основа. Що б не зводилось на сій основі, змінам і випадковостям світу ніколи не вдасться послабити її міцність, а круговерті незліченних століть – зруйнувати її будову. Сподіваємось, що релігійні проводирі світу та його правителі дружно піднімуться, аби змінити на краще сю епоху та повернути її щастя. Хай вони, вивчивши її запити, порадяться між собою і після пристрасного і детального обговорення призначать хворому й стражденному світові ті ліки, яких він потребує... Обов’язок наділених владою – в усьому виявляти розважливість. Будь-що за межами стриманості втрачає свою благотворну дію. Задумайся, приміром, над такими поняттями, як свобода, цивілізація і тому подібне. Незважаючи на те, що багато мислячих людей можуть дотримуватись схвальної думки про них, такі речі, виведені за рамки розумного, для людства виявляються згубними… Дай Боже, щоби народам світу, спрямованим наполегливими зусиллями правителів та своїх мудреців і вчених мужів, вдалось зрозуміти, у чому полягає їх найвище благо. Допоки людство упиратиметься у сваволі? Допоки існуватиме кривда? Як довго серед людей пануватимуть хаос і безладдя? Доки розбрат буде спотворювати лице суспільства?.. Вітри розпачу, на жаль, віють звідусіль, а незлагода, що роз’єднує рід людський та завдає йому горя, наростає з кожним днем. Вже зараз можна розпізнати прикмети неминучих потрясінь і хаосу, адже існуючий світопорядок вочевидь виявляє себе вкрай недосконалим. Благаю Бога – хай звеличується Його слава – аби Він милостиво пробудив народи землі, дозволив, щоб наслідки їх поводження були сприятливими для них, і допоміг їм досягти того, що подобає їх положенню.

44

Подивись, як протягом багатьох років земля потерпає від смути, і яка тривога охопила її народи. То війни спустошують її, то завдають лиха раптові й непередбачувані катаклізми. Хоча світ знемагає в злигоднях і бідах, ніхто не призупинився, аби задуматися, у чому ж причина чи джерело подібних нещасть. Кожен раз, коли Істинний Порадник вимовляє слова застереження, он як вони оголошують Його намовником бід і нехтують Його попередженням. Наскільки ж безглузда й недоцільна така поведінка! Не вдається знайти й двох людей, яких можна було б назвати спорідненими внутрішньо і зовнішньо. Свідчення розбрату й ворожнечі видимі повсюдно, хоча всі були створені для злагоди й єднання. Велична Істота мовить: О палко кохані! Скінія єдності зведена; не вважайте одне одного чужими. Ви плоди одного дерева і листя одної гілки. Плекаємо надію, що світло справедливості все ж осяє землю й визволить її від тиранства. Якщо правителі й царі земні – символи влади Бога, хай звеличується Його слава, – піднімуться і зважаться присвятити себе тому, що відповідає вищим інтересам всієї людської спільноти, між чадами її неодмінно запанує справедливість, а сяйво її світла огорне всю землю. Велична Істота мовить: Споруда світової стабільності й порядку трималася й триматиметься надалі на двох нероздільних стовпах винагороди й покарання... В іншому місці Він писав: Бережися, о сонме правителів світу! Немає сили на землі, що своєю непереможною міццю могла б зрівнятися із силою справедливості та мудрості... Блажен правитель, котрий крокує з розгорнутим над ним стягом мудрості і веде за собою рать справедливості. Воістину, він є візерунком, що прикрашає чоло миру і лик безпеки. Не може бути сумніву, що коли б денна зоря справедливості, затьмарена хмарами тиранства, пролилася світлом на людей, лик світу змінився б повністю.

45

О царі християнського світу! Чи не чули ви, як Ісус, Дух Божий, промовляв: „Я відходжу, і вернуся до вас”? Чому ж тоді ви не спромоглися, коли Він повернувся до вас на хмарах небесних, наблизитися до Нього, аби лицезріти Його і приєднатися до тих, хто дістався Його Присутності? І ще Він прорікав: „А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди...” Та все ж подивіться: коли Він таки приніс правду, ви відмовились повернутися обличчями своїми до Нього і вперто продовжували забавлятися своїми розвагами та тішитися ілюзіями. Ви не привітали Його і не шукали Присутності Його, щоби спромогтися почути Божі вірші з уст Його й прилучитися до розмаїтої мудрості Всемогутнього, Всеславного, Всемудрого. Через свою недбалість ви не дозволили подиху Бога овіяти вас і приховали від душ своїх свіжість його пахощів. Ви все насолоджуєтесь блуканням юдоллю своїх розтлінних пристрастей. Ви щезнете, як і все, чим володієте. Та ви неодмінно вернетесь до Бога і, в присутності Того, Хто згуртує воєдино все непорочне творіння будете притягнуті до відповідальності за діяння ваші...

Спливло двадцять років, о царі, протягом яких Ми щодня зазнавали мук нового страждання. Ніхто з тих, що були до нас, не зносив того, що випало Нам. Якби ви тільки збагнули се! Ті, хто повстав проти Нас, стратили нас, пролили нашу кров, розікрали наше майно й спаплюжили наше добре ім’я. Хоч вам відомі мало не всі наші біди, ви виявилися неспроможними спинити руку кривдника. Та чи не ваш прямий обов’язок протистояти деспотизму гнобителя й неупереджено поводитися зі своїми підлеглими, аби ваше високе почуття справедливості змогло проявитися сповна перед усім людством?

Бог передав у ваші руки кермо влади над усім людом, щоб управляли ви ним зі справедливістю, боронили права пригноблених і карали лиходіїв. Якщо ви знехтуєте обов’язком, покладеним на вас Богом у Книзі Його, ваші імена будуть зараховані до тих, хто в Його сприйнятті належить до нечестивців. Гріх ваш, воістину, буде жахливим. Чи вже ж тримаєтесь того, що навіяла вам уява ваша, і відхиляєте заповіді Бога, Найпіднесенішого, Недоступного, Всепідкоряючого, Всемогутнього? Відкиньте те, чим володієте, й горніться до того, що велів вам Бог. Шукайте Його благодаті, бо хто прагне її, ступає прямою Стезею Його.

Обдумайте становище, в якому Ми перебуваємо, й погляньте, яких злигоднів та бід зазнаємо. Не зневажте Нас ні на мить і безсторонньо розсудіть між Нами і Нашими недругами. Се, безсумнівно й вочевидь, піде вам на користь. Ми так ведемо Своє сказання вам і розповідаємо, що випало на Нашу долю, аби змогли ви припинити наші нещастя і полегшити Наш тягар. Хай той, хто забажає, розрадить Наші тривоги, а що ж до небажаючих, то Мій Господь, без сумніву, є найліпшим із помічників.

Попередь і сповісти людей, о Слуго, про Наше Тобі послання, нехай страх ні перед ким не здолає Тебе, і сторонися тих, хто виявляє нерішучість. Наближається день, коли Бог уславить Справу Свою і возвеличить Своє свідчення в очах усіх, хто на небесах, і всіх, хто на землі. За будь-яких обставин покладайся повністю на Господа Твого, зосередь на Ньому погляд Свій і відвернись від усіх, хто зрікається Його істини. Нехай Господь Бог Твій буде достатнім Тобі помічником і розрадником. Ми урочисто заприсяглись домогтися Твого тріумфу на землі і звеличити Справу Нашу над усіма людьми, хай навіть не знайдеться жодного царя, хто поверне до Тебе свій лик.

46

Велична Істота, воліючи відкрити передумови миру і спокою в світі і поступу його народів, накреслила: Мусить настати час, коли повсюдно буде усвідомлена нагальна потреба проведення широкого всеохоплювального зібрання людей. На ньому обов’язково мають бути присутніми правителі та владарі земні, які, беручи участь в обговореннях, мусять розглянути шляхи та засоби заснування між людьми у світі підвалин Великого Миру. Такий мир вимагає від великих держав готовності до повного взаємного примирення заради спокою народів землі. Коли якийсь правитель підніметься зі зброєю проти іншого, всі як один мають повстати і гуртом перешкодити йому. За таких дій держави світу вже не потребуватимуть інших збройних сил, крім необхідних для підтримання безпеки своїх володінь і збереження внутрішнього порядку в межах своїх територій. Це стане гарантією миру і спокою кожному народові, урядові й країні. Плекаємо надію, що монархи й правителі землі, як віддзеркалення благодатного всемогутнього імені Божого, здатні піднестися до положення сього і врятувати людство від натиску тиранії… Близиться день, коли всі народи світу приймуть єдину вселюдську мову і єдине загальне письмо. Коли се здійсниться, в яке б місто не прибув мандрівник, він почуватиметься так, наче дістався рідної домівки. Такі речі обов’язкові й цілком необхідні. Кожному, хто наділений проникливістю й розумінням, слід докладати зусиль, аби втілити сю ідею в життя і діяння… Справжньою людиною є та, що нині віддає себе служінню всьому роду людському. Велична Істота мовить: Благословенний і щасливий той, хто піднімається на відстоювання кращих інтересів народів та племен земних. В іншому місці Вона проголосила: Не той має пишатися, хто любить власну країну, а скоріше той, хто любить увесь світ. Земля ж є однією країною, а людство – її громадянами.

47

О ви, правителі землі! З якою метою затьмарили ви сяяння Сонця і змусили його припинити світіння? Прислухайтеся до поради, наданої вам Пером Всевишнього, щоб, можливо, і ви, і бідняки могли здобути мир і спокій. Благаємо Бога допомогти владарям земним утвердити мир на планеті. Він, істинно, поводиться так, як воліє.

О володарі землі! Ми бачимо, як щороку ви збільшуєте свої видатки, покладаючи їх ярмо на підлеглих. Це справді є цілковитою і кричущою несправедливістю. Бійтеся зітхань і сліз цього Зганьбленого й не накладайте непомірних тягарів на свої народи. Не оббирайте їх, аби зводити палаци для себе; радше бажайте їм того, чого зичите собі. Так Ми розкриваємо перед вашими очима те, що є корисним для вас, якби ж ви тільки дійшли до цього розумом. Ваш люд – то ваше багатство. Остерігайтесь, щоби правління ваше не порушило заповіді Бога, і ви не кинули своїх підопічних у руки розбійників. Завдяки їм ви владарюєте, їх засобами живете, з їх допомогою перемагаєте. І все ж, до чого ж зневажливо ви з ними поводитесь! Як це дивно, навіть надто дивно!

Тепер, коли ви відмовились від Найвеличнішого Миру, міцно тримайтеся сього Малого Миру, щоб змогли ви хоч трохи поліпшити своє власне становище і становище ваших підлеглих.

О правителі землі! Примиріться один з одним, щоб не знадобилося вам більше озброєнь, аніж для охорони своїх територій і володінь. Остерігайтесь знехтувати порадою Всезнаючого, Відданого.

Об’єднайтеся, о правителі землі, і вам вдасться стишити бурю незгоди між вами, а ваші народи знайдуть спочинок, якщо ви з тих, хто розуміє. Коли хтось з-поміж вас повстане зі зброєю проти іншого, підніміться всі проти нього, бо се буде не що інше, як очевидний вияв справедливості.

48

О ви, обрані представники народу в кожній країні! Тримайте раду між собою і хай вас турбує тільки те, що є корисним для людства і покращує його становище, якщо ви з тих, хто є уважним. Сприймайте світ як тіло людини: хоча вона й створена здоровою і довершеною, з різних причин страждає тяжкими розладами і недугами. Ні на день їй не ставало краще, навпаки, хвороба все посилювалася, адже вона підпала під лікування лікарів-неуків, які в усьому керувались своїми власними пристрастями і допускалися жахливих помилок. Якщо вряди-годи й траплялося, що завдяки піклуванню умілого лікаря якийсь із членів того тіла був зцілений, решта ж, як і досі, залишалися хворими. Так говорить вам Всезнаючий, Всемудрий.

Цього дня Ми бачимо світ у милості правителів настільки сп’янілих від пихи, що вони нездатні чітко розгледіти власної найсуттєвішої вигоди, а тим паче розпізнати Одкровення, таке бентежне й хвилююче, як це. І коли б хтось із них не намагався покращити його стан, він робив се заради власною користі, визнавав він те чи ні; і ганебність такого мотивування обмежувала його спроможність лікувати й зцілювати.

Те ж, що Господь визначив як найдієвіші ліки і наймогутніший засіб для зцілення всього світу, є поєднанням усіх його народів в одній загальнолюдській Справі, єдиній спільній Вірі. Досягти сього можна не інакше, як силою вправного, всемогутнього і натхненного Лікаря. Се, воістину, правда, а все інше – омана.

49

О брате Мій! Коли істинний шукач зважується податися в пошуки стежиною пізнання Старого Днями, він мусить передусім очистити серце своє – престол одкровення заповітних Божих таїнств – від затьмарювального пилу всіх набутих знань та намовлянь тих, хто є втіленням сатанинських фантазій. Він має омити груди свої, святилище неминущої любові Коханого, від усякої скверни й освятити душу свою від усього, що належить до води і праху, від будь-яких примарних і скороминущих уподобань. Він мусить так очистити серце своє, щоб не лишилося там і сліду ні любові, ні ненависті, аби та любов не ввела його сліпо в оману, а ненависть не відвабила його від істини. Так само і ти сього Дня засвідчуєш, як більшість людей, через таку любов та ненависть втративши безсмертний Лик, заблукала далеко від Уособлень Божественних таїнств і тепер тиняється без пастиря серед пустелі забуття й гріха.

Той шукач мусить повсякчас покладатися на Бога, повинен зректися народів землі, відсторонитися від світу праху й міцно триматися Того, Хто є Господь Господ. Ніколи не прагнучи піднесення над жодною людиною, він мусить стерти зі скрижалі серця свого всякий слід гордині й марнославства, набратися терпіння й смиренності, зберігати мовчання та утримуватись від пустих балачок. Бо ж язик – то тліюче полум’я, а надмірна говірливість – смертельна отрута. Фізичне полум’я поглинає тіло, а вогонь мовлення пожирає і серце, і душу. Дія першого триває недовго, наслідки ж другого утримуються віками.

Шукачеві тому слід також розцінювати лихослів’я як тяжкий гріх і триматися осторонь від його осередків, бо лихослів’я гасить світло серця і затьмарює життя душі. Йому належить вдовольнятися малим, звільнившись від усіх надмірних бажань. Він має високо цінувати товариство тих, що зреклися світу, і надзвичайно бажаним для себе вважати уникнення самохвальців та людей метушливих. Щодня на світанку мусить він звертатися до Бога і всією душею наполегливо віддаватися пошукам свого Коханого. Кожну зрадливу думку він повинен відганяти полум’ям люблячого спомину Його і миттєво, мов блискавка, лишати поза увагою все, опріч Нього. У скрутну хвилину має він подати руку допомоги нужденним і ніколи не відмовляти у підтримці знедоленим. Він мусить добре ставитися до тварин, а тим паче до своїх побратимів-людей, тих, хто наділений даром мови. Не вагаючись, повинен він принести в жертву життя своє за свого Коханого та не дозволяти людському осуду відвернути себе від Істини. Не слід йому зичити іншим того, чого він не хоче для себе, й роздавати обіцянки, яких не виконує. Усім серцем він має уникати товариства лиходіїв і молитися за прощення їх гріхів. Йому належить прощати грішника і не ставитися з презирством до його жалюгідного стану, бо ніхто не знає, чим скінчить він сам. Як часто грішний у свій смертний час осягав суть віри й, осушивши келих безсмертя, полинав до Вишнього Сонму! І скільки разів благочестивий віруючий в годину вознесіння душі своєї змінювався настільки, що провалювався в самісінький пекельний вогонь!

Являючи сі переконливі й вагомі слова, Ми намагаємось наставити шукача, що все, крім Бога, йому слід вважати скороминущим, а все навкруги, крім Того, Хто є Предметом усілякого поклоніння, – за цілковите ніщо.

50

Будьте чесними з собою і в поводженні з іншими, щоби діяння ваші виявили свідчення справедливості серед Наших відданих слуг. Пильнуйте, аби не замірилися ви на майно ближнього свого. Покажіть себе гідними його довір’я і впевненості у вас і не приховуйте від нужденних дарів, благодаттю Бога наданих Вам. Воістину, Він віддячить щедрим і подвійно відшкодує їхні витрати. Немає Бога, крім Нього. Все творіння й царство його належать Йому. Він наділяє дарами Своїми, кого воліє, і кому воліє, відмовляє в них. Він є Великим Дарувальником, Прещедрим, Великодушним.

Промов: Навчайте Справі Божій, о люди Бага, бо Він призначив кожному обов’язок проголошувати Його Послання, вважаючи це найбільш похвальним з усіх вчинків. Таке діяння є прийнятним тільки тоді, коли той, хто навчає Справі, сам непохитно вірує в Бога, Верховного Заступника, Благодатного, Всемогутнього. Крім того, Він повелів, що Справі Його слід учити силою людської мови, а не вдаватися до примушування. Так Його закон був надісланий із Царства Того, Хто є Найпіднесеніший, Всемудрий. Остерігайтесь будь з ким сперечатися – намагайтеся донести істину в привітній формі і в найпереконливішому повчанні. І якщо слухач ваш відгукнеться, він зробить се у власних інтересах; коли ж ні – облиште його й зверніть лики свої до священного Двору Божого, престолу променистої святості.

Ні з ким не сперечайтеся стосовно речей і справ мирських, адже Бог полишив їх тим, хто їх уподобав. З усього світу Він обрав для Себе серця людей – серця, що підкоряти їх дано воїнствам одкровення й мовлення. Так було визначено Перстами Бага на Скрижалі нескасовної Божої настанови за велінням Того, Хто є Верховним Упорядником, Всезнаючим.

51

Будь щедрим у благоденстві і вдячним у скруті. Будь гідними довір’я ближнього свого і дивись на нього зі світлим і дружнім обличчям. Будь скарбницею для бідних, напутником для багатих, чутливим до благань нужденних і свято дотримуйся своїх обіцянок. Будь чесним у судженнях своїх та обачним у мові. Не будь несправедливим ні з ким і з безмежною лагідністю поводься з усіма. Стань мов світильник для тих, хто в темряві, радістю для засмучених, морем для спраглих, притулком для злиденних, опорою й захисником жертвам гноблення. Хай усі твої вчинки відзначаються чистотою й чесністю. Будь домівкою для чужоземця, бальзамом стражденному, оплотом для біженця. Будь очима сліпому й направляючим світлом на шляху заблудлого. Стань оздобою лика істини, вінцем на чолі відданості, колоною храму праведності, подихом життя для тіла людства, знаменом воїнства справедливості, світилом над обрієм доброчесності, росою для персті людського серця, ковчегом в океані знань, сонцем на небі щедрості, самоцвітом у короні мудрості, яскравим світилом на небозводі твого покоління, плодом на древі смиренності.

52

Першорядний обов’язок, покладений на людей вслід за визнанням Того, Хто є Вічна Істина, – непохитність у Його Справі. Міцно тримайся його і стань серед тих, чиї помисли звернуті до Бога. Ніяке діяння, яким би похвальним воно не було, не могло і не зможе ніколи зрівнятися з сим. Воно – цар усіх діянь, як засвідчує Господь твій, Всевишній, Наймогутніший.

53

Праведністю Бога присягаюсь! Сей світ з його суєтністю і показною пишнотою, всіма його можливими принадами, перед Богом є настільки ж нікчемним, як прах і попіл – ба, гідним ще меншої уваги. Якби ж серця людей змогли осягнути се! Повністю очистіться, о люди Бага, від бруду сього світу та всього йому приналежного. Сам Бог надає Мені свідчення. Не личить вам ота земна суєта. Покиньте її на тих, кому вона до вподоби, і зосередьте зір свій на сьому пресвятому й променистому Образі.

Що ж личить вам, так це любов Божа і любов Того, Хто є Явителем Його Сутності, та дотримання всього, що Він вирішує призначити вам, якби ж ви тільки знали.

Промов: Нехай правдивість та чемність будуть окрасою вашою. Не позбавляйте себе убрання терпіння й справедливості, аби пахощі благочестя від сердець ваших навіювалися всім створінням. Скажи: Пильнуйте, о люди Бага, щоб не ходити вам стежинами тих, чиї слова розходяться з ділами. Докладайте зусиль, щоб спромоглися ви явити народам землі передвістя Бога і віддзеркалити Його заповіді. Хай діяння ваші стануть орієнтиром для усього людства, позаяк запевнення більшості людей, як високого так і низького положення, не збігаються з їхньою поведінкою. Саме своїми вчинками зумієте виокремити себе з-поміж інших. Завдяки їм сяйво світла вашого зможе пролитися на всю землю. Щаслива та людина, яка зважає на Мої поради й дотримується настанов, мовлених Тим, Хто є Всезнаючим, Всемудрим.

54

При зустрічі з приниженими або зневаженими, не відвертайтесь з відразою од них, бо Цар Слави завжди пильнує за ними й оточує їх такою добротою, якої не збагнути нікому, крім тих, хто дозволив своїм бажанням і прагненням злитися із Волею Господа вашого, Благодатного, Всемудрого. О ви, багатії земні! Не цурайтеся бідняка, що лежить у поросі, ні, радше потоваришуйте з ним і нехай розповість він вам про ті нещастя, яких незбагненним Божим Велінням йому довелося зазнати. Праведністю Бога присягаюсь! Під час вашого спілкування з ним Вишні сонми дивитимуться на вас, клопотатимуться за вас, звеличуватимуть ваші імена й прославлятимуть ваші благодіяння. Благословенні ті освічені, що не хизуються своїми досягненнями, і благо праведним, що не глузують з грішників, а радше приховують їхні проступки, аби їх власні провини могли лишатися схованими від очей людських.

55

Наше бажання і прагнення полягає в тому, щоби кожен з вас міг стати джерелом усякого блага і взірцем доброчесності для всього людства. Остерігайтесь віддати перевагу собі перед своїм ближнім. Зосередьте свій погляд на Тому, Хто є Божим Храмом серед людей. Він насправді поклав життя своє на покуту, аби порятувати світ. Він, воістину, Всещедрий, Благодатний, Всевишній. Коли між вами виникнуть суперечності, подивіться, як Я стою перед лицями вашими, і в ім’я Моє вибачте одне одному провинності на знак вашої прихильності до Моєї явної й світосяйної Справи. Нам відрадно повсякчас споглядати вас у раю Мого благовоління в злагоді й порозумінні і вдихати від ваших діянь аромат дружелюбності й єднання, ніжної прихильності і товариськості. Так наставляє Вас Всезнаючий, Вірний. З Вами Ми завжди поряд; а якщо Ми вдихнемо пахощів вашого братерства, серце Наше, безперечно, втішиться, бо ніщо інше не зможе Нас удовольнити. Засвідчує те кожен, хто наділений справжнім розумінням.

56

Зі здобуттям перемоги кожен визнає себе віруючим і поспішить під захисток Віри Божої. Щасливі ті, хто в дні вселенських випробувань стійко трималися Справи й відмовлялися одступити від її істини.

57

Тих, що покинули свою країну з наміром навчати Справі Нашій, Дух Вірний укріпить своєю міццю. Їх скрізь супроводжуватиме гурт наших обраних ангелів, як наказано Тим, Хто є Всемогутній, Всемудрий. Яке велике блаженство очікує того, хто удостоївся честі служити Всемогутньому! Життям Моїм присягаюсь! Ніякий величний вчинок не зрівняється з сим, окрім діянь, котрі благословив Бог, Всевладний, Наймогутніший. Таке служіння, – то, воістину, князь усіх благих діянь та окраса будь-якого праведного вчинку. Так призначено Тим, Хто є Повновладним Явителем, Старим Днями.

Хто б не піднявся навчати Справі Нашій, неодмінно мусить зректися усього земного і повсякчас вважати тріумф Нашої Віри своїм найвищим прагненням. Так і справді прописано в Прихованій Скрижалі. І коли в ім’я Справи Господа свого він зважиться облишити дім свій, то має сповнитись цілковитим довір’ям до Бога – найкращим спорядженням в ту подорож – і облачитися в убрання доброчесності. Таким є веління Бога, Всемогутнього, Всехвального.

Коли ж загориться він огнем любові Його, коли відмовиться від усього сущого, слова із уст його запалять тих, хто слухатиме його. Господь твій справді Всевідаючий, Всеобізнаний. Щасливий той, хто почув Наш глас, хто відгукнувся на Наш заклик. Він, воістину, з тих, хто буде приближений до Нас.

58

Подумайте лише про недалекість людей. Вони домагаються того, що шкодить їм, і відкидають те, що їм на користь. Вони насправді з тих, хто збився з праведного шляху. Ми помічаємо, як деякі, прагнучи свободи, пишаються нею. Подібні особи перебувають у безодні невігластва.

Свобода в кінцевому результаті мусить призвести до бунтарства, полум’я якого ніщо не може загасити. Так застерігає вас Той, Хто є Рахівником, Всевідаючим. Тож маєте знати, що уособленням свободи та її символом є тварина. Людині ж подобає примиритися з тими обмеженнями, які захистять її від власної неосвіченості і вбережуть від кривди заколотника. Свобода змушує людину переступати рамки пристойності і підривати гідність свого положення. Вона принижує її до рівня крайньої розбещеності й гріховності.

Вважайте людей паствою, котрій для захисту потрібен пастир. Се, воістину, правда, цілковита правда. Ми схвалюємо свободу за певних обставин, за інших же відмовляємось її підтримати. Ми, воістину, Всевідаючі.

Промов: Істинна свобода полягає в підкоренні заповідям Моїм, як мало ви ще знаєте про се. Якби люди дотримувались того, що Ми надіслали їм із Небес Одкровення, вони напевне досягли б ідеальної свободи. Щасливий той, хто усвідомлює Задум Божий в усьому, що відкрив Він з Небес Своєї Волі, яка пронизує все суще. Промов: Свободу, що є благотворною для вас, ніде не можна віднайти, крім цілковитого упокорення перед Богом, Вічною Істиною. Хто скуштував його солодкості, відмовиться поступитися ним за всі скарби земні й небесні.

59

Хто до закінчення повної тисячі років заявлятиме про Одкровення, отримане безпосередньо від Бога, така людина, без сумніву, є підступним самозванцем. Молимося Богові, аби Він милостиво поміг їй відмовитися від подібних домагань і зректися їх. Якщо вона розкається, Бог, поза сумнівом, пробачить її. Та коли ж людина упиратиметься у своїй заблуді, Бог неодмінно надішле того, хто обійдеться з нею немилосердно. Караючи, Бог є справді лютим! Хто б не розтлумачив цей вірш інакше від його явного смислу, є позбавленим Духу Божого і Його милосердя, що охоплюють все суще. Бійтеся Бога і не керуйтеся своїми пустими ілюзіями. Ні, радше дотримуйтесь велінь Господа вашого, Всемогутнього, Всемудрого.

Бахаулла

Информация о материале

Просмотров: 1199

В Ім’я Бога, Піднесеного, Всевишнього.

Джерелом усього блага є віра в Бога, покірність владі Його та вдоволеність Його святою волею й бажанням.

Суть мудрості – страх Божий, трепет перед Його покутою та карою й усвідомлення Його справедливості й веління.

Суть релігії – засвідчувати явлене Господом і дотримуватись визначеного Ним у могутній Книзі Його.

Джерело всілякої слави – в прийнятті всього, дарованого Господом, і задоволення тим, що призначив Бог.

Суть любові для людини – прихилити серце своє до Коханого, зректися всього, опріч Нього, і не мріяти ні про що, крім бажаного для Господа її.

Справжнє пам’ятання – поминати Господа, Всехвального, і забути про все, крім Нього.

Істинна опора для слуги – займатися своїм фахом і слідувати своєму покликанню на світі сьому, міцно триматися Господа, не прагнути нічого, тільки Його благовоління, адже в Його Десницях – доля всіх слуг Його.

Суть зречення для людини – повернути обличчя своє до двору Господа, увійти в Його Присутність, споглядати Лик Його і бути свідком перед Ним.

Суть розуміння – свідчити про свою бідність, підкоритися Волі Господа, Повновладного, Милостивого, Всесильного.

Джерело відваги й сили – просування Слова Божого та непохитність у Його Любові.

Суть милосердя для слуги – переповідати благословення Господа його й дякувати Йому повсякчас і за будь-яких обставин.

Суть віри – малочисленність слів та безліч вчинків; той, чиї слова переважають над вчинками, нехай знає: воістину, смерть для нього краща за життя.

Суть справжньої захищеності – зберігати мовчання, бачити минущість речей та зректися світу.

Початок великодушності – коли людина витрачає свої статки на себе саму, свою сім’ю та на бідняків серед побратимів у Вірі.

Суть багатства – любов до Мене; хто любить Мене – володар усього сущого, хто ж не любить Мене, той дійсно належить до бідних і нужденних. Се те, що відкрив Перст Слави та Величі.

Джерело всякого лиха для людини – відвернутися від Господа свого й прихилити серце своє до всього, що є нечестивим.

Найпекучіший вогонь – сумніватися в знаменнях Божих, марно оспорювати явлене Ним, зректися Його й триматися спогорда перед Ним.

Джерело всього навчання – знання Бога, хай звеличується Слава Його, а сього не здобути інакше, як через пізнання Божественного Явлення Його.

Суть приниження – вийти з-під захисту Милосердного й шукати притулку в Нечестивого.

Джерело гріха – не вірити в Єдиного Бога істинного, довіряти чому завгодно, крім Нього, й уникати Повеління Його.

Істинна втрата – у того, хто змарнував дні свої в цілковитому невіданні про самого себе.

Суттю всього, Нами тобі явленого, є Справедливість, звільнення людини від марних прагнень та наслідувань, розпізнавання поглядом єдності славного творіння рук Його та споглядання всього сущого допитливим поглядом.

Так научили Ми тебе, явили тобі Слова Мудрості, аби став ти вдячним Господу, Богу твоєму, і тим прославився серед усіх народів.

Бахаулла

Информация о материале

Просмотров: 1290

Він Пресвятий, Найвеличніший, Найпіднесеніший, Всевишній.

О Ім’я Моє! Віддай Богу хвалу, бо Він милостиво обрав тебе бути потоком щедроти для того, що Ми засіяли в чисту й благодатну землю, й сподобив тебе стати весною ніжної милості для дивних величних дерев, посаджених Нами. Такою великою насправді є ся ласка, що з усього сущого ніщо у світі буття не в змозі зрівнятися з нею. Більше того, Ми дозволили тобі відпити добірного вина мовлення із чаші небесних дарів Господа твого милосердного, яка є ніщо інше, як сі Уста святості – Уста, які, щойно розімкнувшись, оживили все творіння, привели в рух все суще й змусили Солов’я защебетати своїми трелями. Се Водограй живої води для всього, що знаходиться в царстві буття.

Як часто Ми овівали тебе чарівними пахощами Всемилосердного від Гілки сеї, що рухається над Скрижаллю Господа твого, Могутнього, Нестримного. Праведністю Єдиного Бога істинного присягаюсь! Коли б усі створіння, видимі й невидимі, полинули до Нього, ти б виявив, що вони спрямовують політ до Верховної Мети, Місця, де божественне Дерево Лотос виголошує: „Воістину, немає Бога, крім Мене, Всемогутнього, Всещедрого”.

Великим є твоє благословення, адже подорожував ти землями Бога і став уособленням радості й переконаності для людей Бага, котрі зреклися всього, крім Нього, й спрямували серця свої до сього Двору, що осяяв блиском своїм усі царства й оросив їх вируючими водами сього Океану, які окропили й тебе самого, – Океану, що огорнув усе суще.

Ти дійсно збагнув, як важливо надавати допомогу Богові, й піднявся, щоб досягти сього силою мудрості й мовлення. Промов: Помагати Мені означає навчати Справі Моїй. То є суть, якою пронизані всі Скрижалі. Се незмінна заповідь Божа, вічна в минулому, вічна у майбутньому. Зрозумійте ж це, О ви, наділені проникливістю. Тим, хто переступив межі мудрості, не вдається дійти смислу підтримки Богові, як те сформульовано в Книзі. Промов: Побійтеся Бога й не сійте сім’я розбрату поміж людьми. Виконуйте те, що повелів вам Господь ваш, Всемогутній, Всевідаючий. Він, знаючи суть перемоги, передав її тобі словами, котрі ніколи не вдасться спотворити пустопорожнім фантазіям тих, хто нестямно блукає пустелею сумнівів.

О Ім’я Моє! Дозволь усьому сущому знову відпити сповна з сього келиха, що примусив здійматися моря. А відтак, розпали в серцях полум’яний вогонь, який запалав від сього багряного Дерева, щоби піднялися вони прославляти й звеличувати Ім’я Його серед послідовників усіх Віровчень.

До Нашого Престолу дійшли численні листи від тебе. Як вияв милості з Нашого боку Ми уважно прочитали їх і для кожного імені, на які ти в них послався, Ми відкрили те, що схвилює уми людські й змусить душі злетіти у височінь. Більш того, Ми неодноразово дозволяли тобі почути щебетання пташок райських і прислухатись до співу солов’їв, що в гущавині гілок виводять свої трелі. Так Перо Боже було приведено в рух на згадку про тебе, щоб міг ти научати людей силою сього висловлювання, якому за божественним велінням судилося стати виявленням знамення Його слави.

Благословенним є місце, де прозвучав гімн хвали Йому, і благословен слух, що почув надіслане з небес ніжної прихильності Господа твого, Всемилосердного.

Наставляй слуг Божих у тому, у чому Ми наставляли тебе, щоб могли вони утриматися від усього, що забороняє їм Книга-Матір. Хто вдається до вчинків, що сіють безлад поміж людьми, насправді далеко відхилився від допомоги Богу та Справі Його й у Скрижалі, призначеній Богом стати світанням всіх Скрижалей, залічений до заколотників.

Промов: Якби була на те наша воля, Ми посприяли б перемозі Справи сеї силою єдиного слова із Нашої присутності. Він поправді Всесильний, Всепідкоряючий. Був би то Божий намір, із лісів небесної могутності з’явився б дужий неприборканий лев із риканням, подібним до перекотів грому, що відлунюється серед гір. Оскільки ж Наше любляче провидіння перевершує все, Ми визначили, що цілковите торжество повинно досягатися з допомогою дару мови й переконування, завдяки чому Наші слуги по всій землі могли б прилучитися до божественного блага. Се лише знак Божої щедрості, якої вони удостоєні. Воістину, твій Господь Вседостатній, Найпіднесеніший.

Промов: Побійтеся Бога й уникайте вчинків, які б завдали жалю любим Моїм на землі. Так велить вам Перо се, зрушене Пером Слави на терені мудрості й істинного розуміння.

Передавай вітання Мої тим, чиї лиця віддзеркалюють сяйво Бага, а тоді перекажи їм слова сі, якими втішаються очі праведних. Слава Божа спочиває на тобі й на тих, хто міцно ухопився Проводу Божого, Відкривача віршів...

Утримуй жителів тих країв від зухвалих вчинків, від сварок, ворожнечі та від усього, що є джерелом прикростей. Гідним похвали в дні сі є праця на благо Справи. Якби ті люди, що домагаються певних цілей, присвятили себе навчанню Справі, усі жителі тих країв невдовзі одягнулися б в шати віри.

Якби хтось скуштував солодкості наведеного нижче уривка зі Скрижалі, відкритої на честь Набіля з Каїну, він одразу б усвідомив важливість такої допомоги: „Мова людини – то сутність, що намагається справити враження і потребує стриманості. Щодо її впливу, то він обумовлюється витонченістю, яка, в свою чергу, визначається безсторонністю і чистотою серця. Стриманість же має поєднуватись з тактовністю і мудрістю, як і заповідається у Святих Письменах і Скрижалях”.

О Ім’я Моє! Мова мусить мати проникаючу силу. Бо будучи позбавленою сеї якості, вона не матиме впливу. А її вплив залежить від духу, що є чистим, і серця, що є незаплямованим. Вона так само потребує стриманості, без якої слухач не зможе осягнути сказане, а скоріш чинитиме опір від самого початку. Стриманість же здобувається вплітанням у мову знаків божественної мудрості, якими сповнені священні Книги і Скрижалі. Якщо мова людини у суті своїй буде наділена сими визначальними рисами, вона виявиться надзвичайно дієвою й стане головним чинником у переродженні душ людських. Се положення верховного тріумфу й небесного панування. Хто його досягає, здобуває силу навчати Справі Божій й завойовувати серця й уми людей.

О Ім’я Моє! Денна Зоря мовлення, яскраво сяючи зі світання божественного Одкровення, пролила таке світло на Письмена і Скрижалі, що царство мовлення й верховні володіння розуміння тремтять від радості й захвату і випромінюють блиск Його світла, та все ж більшість людей перебувають у невіданні.

Тема допомоги й підтримки вже не раз проливалася і проливатиметься надалі з Пера Провидіння заради застереження друзів Бога не вдаватися до діянь, що можуть призвести до ворожнечі й сум’яття. На всіх і кожного з них покладається обов’язок невтомно відшукувати способи сприяння Божій Справі так, як Ми вже роз’яснили. Се лише знак Його виняткової милості, дарованої любим Його, щоб кожен з них міг досягти положення, описаного словами: „Хто оживляє душу, той воістину оживив усе людство”.

Скороминуще владування перебувало й перебуватиме надалі в тіні Сього положення. Його термін наперед визначений в Книзі Бога. Він і справді обізнаний з тим, що й проявиться силою могуття Його. Воістину, Він Могутній, Всепідкоряючий, Всесильний, Всевідаючий, Всемудрий.

Освячені душі мають зважити й осмислити в серцях своїх методи научання. З текстів дивних небесних Письмен потрібно їм заучувати висловлювання й цитати на різні теми, щоби в мові своїй могли вони повторювати, коли це доречно, божественні вірші, адже святі вірші сі є найсильнішим еліксиром, найвеличнішим і наймогутнішим талісманом. Дія їх проявляється настільки переконливо, що в слухача не виникне підстав для вагань. Життям Моїм клянуся! Се Одкровення наділене такою силою, що воно діятиме мов приваба для усіх народів і племен землі. Якщо на мить зосередитись і порозмислити, то доведеться визнати, що ні для кого не знайдеться і не може бути місця, куди б вдалося сховатися.

Кітаб-і-Аґдас відкрита у такий спосіб, що вона притягує й вміщує в себе всі божественно призначені Завіти. Блаженні ті, що вдумливо читають її. Блаженні ті, що осягають її. Блаженні ті, які роздумують над нею. Блаженні ті, що обмірковують її зміст. За своїм розмахом вона є настільки безмежною, що охопила всіх людей раніше, ніж вони встигли усвідомити її. Незабаром її верховна влада, її проникний вплив і велич її могуття будуть явлені на землі. Воістину, твій Бог є Всевідаючим, Всеобізнаним.

О Ім’я Моє! Прислухайся до Голосу Мого, що лунає від Мого Престолу. Він бажає повсякчас згадувати твоє ім’я, бо ти довів свою непохитність у звеличуванні чеснот Його серед людей. Твій Господь справді цінує відданість, коли вона проявляється в царстві творіння, і надав їй першорядного значення серед більшості похвальних якостей. Воістину, Він є Могутнім і Владним.

А ще знай, що Ми почули хвалу, мовлену тобою під час спілкування з Богом, Господом твоїм, Піднесеним, Благодатним. Великим, воістину, є блаженство, що очікує тебе, бо ти обмежив свої власні заняття на користь сеї непохитної, сеї могутньої й осяйної Справи. Благаємо Бога перетворити твій заклик на магніт, що притягуватиме втілення імен у світі існування, щоби всі істоти з доброї волі поспішили прислухатися до нього. Немає Бога, крім Нього, Піднесеного, Неперевершеного, Віковічно Благословенного, Величного, Найяснішого, Преславного, Прещедрого, Всевідаючого, Всеобізнаного.

Бахаулла